Мастер Шеф 6 сезон, кто покинул проект в 8 выпуске
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Історія Івано-Франківська, Історія Івано-Франківської області

Так вже склалося історично, що Івано-Франківська область стала однією з колисок дисидентства, українського патріотизму, інтелігенції, та націоналістичних течій, без яких українська культура, та громадська свідомість не стала би такою, якою вона є зараз (мається на увазі патріотичні настрої). Саме тому, Івано-Франківська область за часів СРСР апріорі не могла достойно розвиватися, і жити без страху перед різними механізмами, які застосовувала радянська влада, для смирення непокірних народів, та регіонів.

Таким чином, однією із найзнаковіших подій, які підтверджують подібне припущення, є масові переселення жителів області (тоді ще Станіславської) у 1951 році. Під приводом «розкуркулення», тисячі сімей були змушені покинути свою рідну землю, і оселитися в інших частинах України, і навіть Казахстану. В результаті таких заходів з мапи області зникали навіть цілі населені пункти.

Проте навіть це не змогло змінити свідомість місцевих жителів, а скоріше навпаки, оселило в головах простого люду ницу правду про те, хто насправді знаходить біля державного керма.

Що ж стосується економічної сфери життя в Івано-Франківській області за часів СРСР, то тут як і було зроблено ставку на промисловість. Зокрема, оскільки на території крає є поклади різних важливих ресурсів, то тут будувалися заводи та комбінати з їх переробки. До таких, можна віднести Калуський хіміко-металургійний комбінат, що був заснований в 1968 році, і в період розквіту складався з 12 заводів.

Показовою в спектрі розгляду області, можна вважати історію міста Коломия. Адже в ній є все, і виселення інтелігенції до Сибіру, і знищення чи переобладнання церков, і будівництво житла, і відновлення промисловості, і т.д. І майже все те, що тут відбувалося на місцевому рівні, відбувалося і в масштабах всієї області.

Взагалі, треба сказати що на Івано-Франківщині як ніде інде відчувалась дуалістичність тогочасної влади. З одного боку була ціла низка негативних явищ, але з іншого, був і позитив. Це як з будівництвом так званих «хрущівок» які вирішували проблему житла для багатьох жителів краю, але знищували колоритність, душу міст області.

Так само і з інтелігенцією. Величезну кількість вчителів, письменників, і інших її представників виселяли, але при тому тут будувалися школи, музеї, театри, та інші заклади освіти та культури, метою яких було освічення людей.   

Одним з небагатьох міст, яке зберегло свою самобутність і до цих пір вважається Яремче. Навіть за радянських часів сюди вже приїздили заради відпочинку, та знайомства з гуцулами, та їх традиціями. З тих часів місто стало одним із найбільш привабливих для туристів, та любителів зимового гірськолижного спорту.

Особлива тема цього краю, це видатні люди, які були, є, і будуть у кожній з наших областей. Проте, якщо говорити саме про Івано-Франківщину за часів Радянського Союзу, то на думку автора цієї статті, видатними перш за все стали ті, про кого пересічний українець нажаль не відає, і можливо що не дізнається ніколи. Видатними були троє українських повстанців, які застрелилися біля Яремчі аби не потрапити до рук ворога. Видатним був кожен, кого Радянська влада назвала ворогом країни і відправила до Сибіру. Видатними були той інженер, педагог та актор, яким у Коломиї прищепили смертельні ін’єкції на передодні виборів до

Верховної Ради СРСР. Зрештою, видатними були всі ті, хто не зважаючи ні на що продовжували жити і передавати свої знання наступним поколінням, для того аби ті пам’ятали про справжніх героїв, і їх антиподів.
Отож, підсумовуючи все, можна сказати, що Івано-Франківщина за часів Радянського Союзу страждала і розвивалася. При цьому, вона зберегла свої культурні здобутки, і на даний момент кожен українець сприймає наш край як один з осередків «українського» та «українства».