Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Більшівці

Сторінка 1 з 7
Більшівці - селище міського типу, центр селищної Ради. Розташовані між річками Нараївкою і Гнилою Липою - лівою притокою Дністра, за 3 км на схід від автотраси Івано-Франківськ-Львів та за 7 км на північ від Галича. Населення - 2334 чоловіка. Селищній Раді підпорядковане село Слобідка-Більшівцівська.
Крем'яні знаряддя праці, виявлені на території Більшівців, свідчать, що вже 6 тис. років тому тут жили люди.
Перша письмова згадка про село датується XV ст. У XV і XVI ст. ст. Більшівці стають предметом постійного торгу між польськими феодалами. Перепродуючи село один одному, вони намагалися якомога більше пограбувати селян, що призвело їх до крайнього зубожіння. Другим експлуататором трудящих була католицька церква. В 20-х роках XVII ст. у Більшівцях засновано-монастир кармелітів (католицького ордену ченців), який став опорою католицьких місіонерів.
Та трудящі села не мирилися з класовим і національно-релігійним гнобленням. В роки визвольної війни українського народу жителі Більшівців допомагали повстанському війську, очолюваному Б. Хмельницьким. Восени 1655 року, коли українські і російські війська, переслідуючи польську армію, з'явилися в районі Галича, населення Більшівців разом з ними громило шляхту. Жителі села брали участь в діях повстанського загону під керівництвом Семена Височана.
З придушенням селянських повстань на Прикарпатті католики будують у Більшівцях на початку XVIII ст. ще один костьол. Духовенство прибрало до своїх рук землі багатьох феодально-залежних селян-кріпаків. На той час більша частина земель (1500 моргів) і більшість жителів належала польським магнатам -князям Яблоновським, решта - католицькому монастирю й місцевому греко-католицькому пароху. На всю селянську громаду припадало всього 1194 морги.
Після першого поділу Польщі Більшівці загарбала Австрія. Становище трудящих лишалося тяжким. Посилився соціальний гніт, зросли податки. Всіляко підтримуючи феодалів і церковників проти трудящих, австрійський окупаційний уряд видав у 1785 році універсал, яким загрожував карою всім, хто буде допомагати «волоцюгам», хто «без служби й засобу до життя».
Трудящі ледь животіли. Панщина, яку вони відробляли в панському маєтку і в монастирі, становила 4-6 днів на тиждень. Своєї землі більшість селян не мала. Кращі ділянки захопили поміщики, католицький монастир і греко-католицький парох. Згідно з описом земельної власності і соціального стану населення, наприкінці XVIII ст. в Більшівцях проживало 367 селянських і 175 міщанських сімей. Останні - землеробством не займалися. Серед закріпачених селянських сімей 176, т. зв. півгрунтові, мали 1194 морги, в середньому по 3 морги на сім'ю; 177 - були безземельними, халупниками. Вони жили в чужих людей та при млині. А тим часом феодали Яблоновські володіли 558 моргами кращих земель і сінокосів та 294 моргами під ставками; греко-католицький парох - 95 моргами, монахикармеліти мали 64 морги.
Селяни-кріпаки щорічно відробляли у фільварку поміщика 6813 днів панщини на рік, у т. ч. парокінні - 5309 днів і піші - 1504 дні. Крім того, сплачували щорічно натуральний податок у розмірі 72 корці вівса, 86 штук птиці, 582 яєць та 96. мітків прядива. Особливо важкою була панщина. Жінки більшу частину року були зайняті на виробництві пряжі й полотна, а літом - на просапці і жнивах. Чоловіки виконували різні роботи на сівбі, косовиці, молотьбі, рубці і вивезенні лісу, копанні каналів для осушення заболочених пасовиськ і сіножатей.
Примусова праця на панщині була малопродуктивною, тому на початку XIX ст. поміщик запровадив порядок, за яким кількість днів панщини визначалася обсягом виконаної роботи. Якщо косар не викошував за день одного моргу або жінка не вижинала 0,5 морга, то вони зобов'язані були закінчити роботу другого дня. Так було регламентовано денні норми панщини для всіх польових, городніх, будівельних та інших робіт.
Поміщик примушував працювати і слободян, які селилися на неосвоєних землях (сучасної Слобідки-Більшівцівської). Для них пан теж визначав відповідну кількість днів панщини. Не звільнялися від неї і безземельні селяни. їх поміщик зобов'язував «щоденно допомагати в роботі» і виходити на закоски, обкоски, зажинки, обжинки.


Сучасна карта - Більшівці