Сторінка 1 з 8
Заболотів -селище міського типу, розташоване на лівому березі Пруту, за 20 км від районного центру. Через селище проходить залізниця Івано-Франківськ - Чернівці. Населення -4177 чоловік.
В історичних документах Заболотів вперше згадується за 1579 рік як володіння шляхтичів Зборовецьких. Він лежав на шляху, що вів з Північної Буковини до Галичини. Це сприяло його зростанню. Французький інженер Боплан, який перебував на Україні в першій половині XVII ст., позначив Заболотів на складеній ним карті України як місце з розвинутими ремеслами, торгівлею.
В XVII ст. Заболотів був одним з пунктів продажу великої рогатої худоби. В 1621 році його зруйнувала татарська орда.
З початку XVII ст. до 1630 року Заболотів належав магнатам Потоцьким, а пізніше - шляхтичам Казановським, Бакутським. Від феодальної кабали терпіли не тільки закріпачені селяни, а й міщани. В 1669 році Бакутський заповів своє майно заболотівському костьолу, на користь якого кріпаки зобов'язані були відбувати феодальні повинності.
Народні рухи, що розгорталися на Прикарпатті, мали значний вплив і на трудове селянство та міщан Заболотова. Особливо великих масштабів набула ця боротьба в часи визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі у 1648-1654 рр. У складі повстанської армії під проводом Семена Височана діяв загін заболотівських повстанців, очолюваний міщанами І. Кравцем та М. Ковалем. Повстанці зруйнували шляхетський замок у Заболотові і взяли участь у нападах на замки та маєтки феодалів у Городенці, Лючі, Дебеславцях і Печеніжині. Після придушення повстання на Покутті 30 міщан із Заболотова було страчено.
Боротьба трудящих проти шляхти набирала все гострішого характеру. В 1656 році у Заболотові відбувся судовий процес над кріпаками, які намагались отруїти свого лютого гнобителя шляхтича Станіслава Карського, власника частини Заболотова та навколишніх сіл. У підготовці отруєння панської сім'ї брали участь кріпаки Кулик, Галька, Петриха і Олексина.
В 1673 році мешканці Заболотова звернулися до ватажка молдавських опришків Бордюка, що діяв у цей час на Покутті, з проханням захистити їх від сваволі пана. Вбогі й розорені заболотівці, як записано в документах, «не можучи стерпіти пригнічення і, коли жодного іншого захисту не могли знайти, піддались під опіку опришка молдавської провінції Бордюка, якого закликали пригнічені піддані, щоб увійшов у Заболотів». Бордюк, задовольняючи волю покутян, зі своїм загоном вночі напав на замок Синявського. Опришки схопили ксьондза Конопку і примусили його написати Синявському листа з вимогою припинити знущання над селянами.
Після загарбання Галичини Австрійською імперією Заболотів увійшов до Заліщицького округу, а з 1811 року -до складу Коломийського округу Львівського намісництва. Указом імператора від 18 липня 1785 року село Заболотів було віднесено до категорії міст. Але вже наступного року указ скасували і Заболотів знову став селом, підпорядкованим поміщицькій юрисдикції. Власті заборонили влаштовувати тут річні ярмарки. Дозволялися лише тижневі базари.
За свідченням Йосифінської метрики, в Заболотові на кінець 80-х років XVIII ст. мешкало 110 селянських та 86 міщанських сімей. Поміщицькому маєтку належало 1256 моргів'орної землі і 529 моргів сіножатей та пасовищ, а в користуванні селян було 1050 моргів землі, включаючи польові наділи та присадибні ділянки. За користування наділами селяни платили поміщикові натуральні й грошові оброки, що становили близько 35 проц. їх річного доходу.
На початку XIX ст. число селянських господарств дещо збільшилось. Про їх майнове і господарське становище свідчить таке: у 1809 році на 150 дворів припадало 20 коней та 106 волів. Значна кількість господарств зовсім не мала робочої худоби.
Географічне розташування Заболотова на шляху, що вів зі Львова на Буковину сприяло розвитку промислів і торгівлі, зростанню населення. В середині XIX ст.
у Заболотові проживало 2173 чоловіка. 1847 року тут було відкрито однокласну початкову школу. Її відвідувало близько 80 учнів.
Але загарбники все тугіше затягували петлю економічного й політичного безправ'я на шиї селянина. Революція 1848 року, скасувавши кріпацтво, не поліпшила його долі. Поміщики позбавили селян права користуватися
Дивиться також інші населені пункти району: