Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стецева

Сторінка 1 з 8
Стецева - село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру. Населення - 3338 чоловік. Сільраді підпорядковане село Стецівка.
Поблизу Стецевої знайдено браслети доби пізньої бронзи, виявлено поселення ранньослов'янської черняхівської культури, де знайдено монету римського імператора Коммода.
Перша згадка про Стецеву належить до другої половини XV ст. В документі за 1472 рік зазначено, що село входить до Снятинського староства. В іншому джерелі за 1564 рік згадується Стецева - королівське містечко, яке «лежить на кордоні з Молдавією, і в ньому є 39 будинків».
У 1566 році турки й татари під час походу через Прикарпаття дуже зруйнували й пограбували Стецеву. Великого лиха зазнало село від татарських орд у 1612 - 1622 рр. У 1625 році вони пограбували все майно жителів, а людей знищили. Лише випадково врятувалося 5 родин, які на згарищах заснували нове село. В люстрації Снятинського староства від 1629 року зазначено, що «було містечко Стецеваг з котрого зараз село осаджується».
В середині XVI ст. селяни Стецевої відбували 2 дні панщини на тиждень, а в гарячу пору сільськогосподарських робіт - 4 дні. Кожен двір платив поміщикові по 13 грошів річного чиншу, здавав по 4 маци вівса та доставляв по 2 вози дров. Відомі прізвища селян-кріпаків того часу: І. Клим, С. Вохич, С. Ковальків, Ю. Коваль, Ф. Чокан, О. Охримів. У податкових реєстрах зазначено, що кріпаки також сплачували податки державі - від кожного двора по 3 флорини 6 грошів.
У 1646 році мешканці Стецевої взяли активну участь у повстанні, яке підняли жителі Снятина. Повсталі захопили поміщицьку худобу. Восени 1648 року багато стецівчан вступило до повстанського війська, очолюваного С. Височаном.
У XVIII ст. закріпачення посилилося. 1752 року селяни Стецевої відбували такі повинності: халупники - один день на тиждень основної панщини, комірники влітку працювали на полі, а взимку пряли пряжу; кожен двір відробляв 24 дні на рік шарваркових, 12 днів зажинків та обжинків, 4 дні на заорках та оборках; здавав щорічно поміщикові 4-5 курей, 12 яєць, платив 20 злотих за оренду землі, 20 злотих за утримання великої рогатої худоби. Крім цього, селянин сплачував церкві 2 цнт жита, 2 цнт вівса тощо.
В 1809 році Стецева належала поміщикові Фабрі. У його руках була третина кращих земель, а більшість селян не мала навіть тягла, щоб обробити свої невеличкі клаптики. На 202 двори у Стецевій припадало всього 16 коней і 146 волів.
Не принесла полегшення селянам Стецевої і реформа 1848 року. За своє «визволення» вони змушені були виплачувати викуп, а краща земля залишалася в поміщика Айваса. Газета «Діло» повідомляла, що в Стецевій у селян нема ні клаптя пасовиськ, що худобу вони змушені пасти на межах, бо поміщик привласнив громадські пасовиська. Про великі земельні володіння поміщика, які становили половину сільськогосподарських угідь села, свідчить польський географічний словник видання 1890 року. В ньому написано, що поміщик Айвас має 2310 моргів орної землі, 240 моргів лук, городів, пасовищ та лісу. Власність мешканців відповідно становила 2595 і 450 моргів.
Трудящі терпіли ще й національний гніт. Австрійські власті переслідували українську культуру, мову. Замість шкіл вони будували корчми та церкви. У Сте-
цевій наприкінці XIX ст. було шість корчем. А двокласну школу відкрито тільки в 1894 році.
Жахливі картини злиденного життя селян Стецевої, безпросвітної темряви змалював у багатьох творах В. С. Стефаник, який постійно жив з 1904 по 1910 рік у свого тестя К. Гаморака. 8 листопада 1910 року він виступив на селянських зборах з викривальною промовою проти виборчої реформи. Влітку 1888 року в Стецевій побував М. Павлик, де познайомився з молодими тоді гімназистами В. Стефаником і Лесем Мартовичем.
На початку серпня 1914 року в Стецевій тривожно задзвонили дзвони, вони сповістили про початок першої світової війни. Австро-угорський уряд насильно мобілізував і погнав на братовбивчу війну понад 400 селян. Крім того, було конфісковано 150 пар коней з возами, багато рогатої худоби, свиней, зерна тощо. Поблизу села точилися жорстокі бої між російськими й австро-угорськими військами, під час яких було зруйновано і спалено багато


Сучасна карта - Стецева