Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чернятин

Сторінка 1 з 6
Чернятин - село, центр сільської Ради. Розташований на вододілі між ріками Прутом і Дністром, за 4 км від м. Городенки. Поблизу села проходить залізниця, через село - автодорога. Населення - 3325 чоловік. Сільраді підпорядковано с. Глушків.
На території с. Глушкова знайдено знаряддя праці доби бронзи.
Історичні документи свідчать, що Чернятин існував уже в середині XV ст. В документі 1453 року вказується, що шляхтич Пречлавський розділив свій маєток між племінниками, і одному з них були виділені села Вікно, Піддовга і Чернятинці. В квітні 1485 року суд коломийських коморників закріпив цей розподіл. Села Чернятин і Вікно існують і тепер, а Піддовга - знищена татарами. Від села залишилася тільки назва поля - Піддовга, яке входить до чернятинського земельного масиву. Населення Чернятина в різні часи поповнювалося вихідцями зі Східної
України, Молдавії та Угорщини, які тікали звідти від жорстокого гніту і переслідувань феодалів. Переселенці із Молдавії принесли в село прізвища Бурдег, з Угорщини - Неміш.
У XVI ст. селяни відробляли по 2-3 дні на тиждень панщини, платили натуральний податок. На початку XVII ст. феодальні повинності збільшилися. Селяни змушені були відробляти вже по 3-5 днів панщини на тиждень.
За часів польсько-шляхетського панування кріпаки не раз повставали на боротьбу проти поневолювачів. Під час визвольної війни українського народу 1648- 1654 рр. велика група жителів Чернятина перебувала в загоні повстанців, очолюваному С. Височаном. Восени 1648 року селяни Чернятина разом з мешканцями Заболотова, Тулукова й Олешева розгромили маєток шляхтича Я. Жолчинського в Городенці.
В XVIII ст. Чернятин належав жорстокому польському магнатові Миколі Потоцькому. Сюди було переселено групу селян з Вінниччини, які брали участь у повстанні проти феодально-кріпосницького гніту. Вони принесли в село східноукраїнські прізвища: Михайленко, Бондарчук та інші і називали глибокі криниці під селом «вінницями» та «броварами».
Після 1772 року Чернятин перебував у складі австрійської держави. І на початку XIX ст. він належав Потоцьким. Від імені графа маєтком управляла шляхтянка Репецька, яка відзначалася нелюдською жорстокістю. За найменшу провину вона по-звірячому розправлялася з селянами. Кращі землі були власністю Потоцького, йому належало 650 га, а всі селяни користувалися 640 га. Селяни мали 106 коней та 100 волів. 1809 року в Чернятині було 224 будинки.
В другій чверті XIX ст. Чернятином володіла княгиня Лонінська. Становище селян, в основному, залишалося таким же, як і в попередні часи. При фільварку княгині були кінний млин та ґуральня, на яких використовувалася праця кріпаків. У 1835 році селяни відбували такі повинності: панщини - 82 дні на рік, причому ті, хто мав тягло,- 52 дні з тяглом; здавали на панський двір по 1 півню, 2 курки, 12 яєць, 30 мітків пряжі з панської вовни, олію. Селяни, які не мали тягла, додатково давали 1 півня, 1 курку, десяток яєць та 15 мітків пряжі. Халупники відбували на рік 26 днів панщини, здавали 12 мітків пряжі з панської вовни. В селі в цей час працював один ремісник, який платив 12 ринських чиншу.
Прискорення розвитку капіталізму після реформи 1848 року спостерігалося й у Чернятині. Вже у перше пореформене десятиліття помітно розбагатіло кілька сімей (І. Боднарчука, М. Човганюка, П. Немеша), а на кінець XIX ст. в селі налічувалося понад 20 куркульських родин. За цей же період число халупників зросло з 20 до 100. Основна ж маса господарів володіла клаптями землі - по 0,3-0,5 га. Куркулі мали ділянки по 40-80 моргів. Вони відкрили у Чернятині невеликі підприємства - олійницю та цегельню.
Селяни терпіли від малоземелля та податкового гніту. Щоб звести кінці, їм доводилося ходити на заробітки в міста, приробляти різними промислами. В Чернятині були поширені обробка шкіри, вишивання, частково різьба по дереву.
З 1874 року в селі діяла двокласна школа, в 1914 році вона стала чотирикласною. Австрійські власті штучно гальмували розвиток культури місцевого населення. Коли мешканці Чернятина зібрали кошти на будівництво читальні, урядовці не допустили цього, хоч уже й було вимуровано фундамент.


Сучасна карта - Чернятин