Сторінка 2 з 6
Під впливом російської революції 1905-1907 рр. посилилася класова боротьба й у Галичині. В червні 1906 року в Городенці і навколишніх селах відбувся великий
політичний страйк і демонстрація сільськогосподарських робітників, учасниками яких були і селяни Чернятина. Страйкарі під час демонстрації вигукували лозунги: «Геть гнобителів!», «Трудящим - рівноправ'я!». Демонстрацію розігнала поліція.
В період першої світової війни трудящі Чернятина зазнали великого лихоліття. Село опинилося в зоні воєнних дій, чимало селянських дворів було знищено. Австрійські власті реквізували значну кількість коней, худоби, зерна. 69 здорових чоловіків мобілізували до армії, дехто з них потрапив на Східний фронт. 39 солдатів з Чернятина зразу ж після прибуття на фронт здалися в полон російській армії. Частина з них, зокрема Д. Г. Паращук, потім брали участь у Великій Жовтневій соціалістичній революції, билися в рядах Червоної Армії проти білогвардійців та іноземних інтервентів під час громадянської війни.
В серпні 1920 року біднота села вітала частини Червоної Армії, які, переслідуючи польських панів, несли їй свободу. Населення радо зустріло встановлення в західноукраїнських повітах Радянської влади. Але після відступу Червоної Армії (вересень 1920 року) для трудящих знову наступили чорні дні. Городенківський повіт захопили польські війська. Польські окупанти проводили політику насильницького ополячення населення. Заборонялося навіть називатися українцями. В 1921 році під час перепису власті силою примушували українців записуватись поляками. Це робилось з метою довести своє «право» на загарбання західноукраїнських земель. Трудящі Городенківського повіту рішуче виступали проти полонізації. Власті змушені були навіть ввести сюди війська, щоб залякати населення.
Половина мешканців Чернятина в 1928 році була неписьменною. Лише 1929 року чотирикласну школу було перетворено на шестикласну. В ній працювало 7 учителів. Незважаючи на існуюче положення про двомовне викладання в школі, в 30-х роках викладання проводилося тільки польською мовою.
За панської Польщі селяни Чернятина терпіли від безземелля та куркульської кабали. У 1921 році в селі налічувалося 2910 мешканців. 467 родин бідняків володіли 500 га землі, а тим часом 40 куркульських сімей зосередили в своїх руках 600 га землі. Куркулі збільшували виробництво сільськогосподарської продукції на ринок. Вони збудували в Чернятині 4 олійниці, млин6, у своїх господарствах застосовували машини. Збагачення сільської буржуазії відбувалося за рахунок нещадної експлуатації батраків та бідняків. Лише за користування куркульською молотаркою селянин віддавав 7 проц. з обмолоченого зерна. Бідняки одержували низькі врожаї (4-6 цнт з га). Цього ледь вистачало на харчування родини, однак сума податків поглинала половину врожаю. За несвоєчасну сплату податків урядовці забирали в селян худобу, реманент, одяг. Все це за безцінь скуповували сільські багатії, щоб потім продати їх же власникам за вищу ціну. Бідняки не могли вирватися з кабали лихварів та куркулів і розорювалися, поповнюючи лави пролетарів.
Трудящі селяни з надією дивились на Схід. Читали літературу про Країну Рад, раділи з успіхів соціалістичного будівництва на Україні. Група селян придбала радіоприймача і слухала передачі з Києва та Москви, незважаючи на погрози жандармів. У 1932 році мешканці Чернятина на зібрані кошти побудували навіть невеличку читальню. З Коломиї та Городенки до Чернятина приїжджали вести рево-
млюційну агітацію члени КПЗУ. В 1931-1932 рр. власті вчинили судову розправу над 16 громадянами, які розповсюджували комуністичну літературу в селах Городенківського повіту. В звинувачувальному акті прокурора особливо підкреслювався вплив Городенківського комітету КПЗУ на селян Чернятина.
Визволення від тяжкого економічного та національного гноблення настало 17 вересня 1939 року, коли до Чернятина ввійшли частини Червоної Армії. 20 вересня було створено селянський комітет з 9 осіб, який розгорнув підготовку до виборів у Народні Збори Західної України. Депутатом обрали біднячку С. А. Морозевич. Після проголошення Народними Зборами Радянської влади було обрано Чернятинську сільську Раду, очолив її бідняк В. С. Боднарчук. Першим актом нової влади було забезпечення землею
Дивиться також інші населені пункти району: