Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 1 з 18
Коломия - місто обласного підпорядкування, районний центр. Розташована на лівому березі Пруту, за 65 км від обласного центру. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Населення - 41 082 чоловіка.
Коломия - центр Коломийського району. Площа його - 1,0 тис. кв. км, населення - 135 692 чоловіка (у т. ч. міського - 50 042, сільського - 85650 чоловік). У районі 76 населених пунктів, підпорядкованих одній міській, 2 селищним і 39 сільським Радам. Земельні угіддя району - 100,1 тис. га, в т. ч. орної землі - 38,0 тис. га, лісу - 23,0 тис. га, пасовиськ - 10,5 тис. га. У Коломийському районі 28 колгоспів, 2 радгоспи, Державна обласна сільськогосподарська дослідна станція, районне об'єднання «Сільгосптехніки». В районі 29 промислових підприємств, 83 школи, 6 будинків культури, 73 клуби.
Назва міста походить, мабуть, від потоку Мия, який тут впадає в Прут (оселя коло Миї). Місцевість поблизу Карпат, в міжріччі повноводних рік Пруту та Дністра, які разом з Дунаєм несуть свої води до Чорного моря, була вигідною для заснування поселення. Про наявність тут стародавнього торгового шляху свідчать римські монети II-IV ст.ст. н. е., виявлені поблизу Коломиї. Археологічні знахідки стверджують: вже в X-XII ст ст. тут існувало поселення. Літописна згадка про Коломию 1240 року вказує, що в період Київської Русі вона була досить великим поселенням. З розповіді літописця видно, що Коломия вже в середині XIII ст. стала важливим центром видобутку солі, приносила чималий прибуток князівській скарбниці. На думку дослідників, у XIII ст. Коломия була містом.
В середині XIV ст. Коломию, як і все Покуття, захопили польські феодали. З 1367 року вона входила до складу Молдавського князівства. На початку 90-х ро
ків XIV ст. Коломия знову відійшла до Польщі. Тоді ж було створено Коломийський повіт, який став одним з трьох повітів Галицької землі. Верховна влада в місті належала королівському старості.
1395 року Коломия одержала королівський привілей на право щосуботніх торгів. У цій же грамоті зазначено, що місту надано герб. У 1405 році місто дістало війтівство. Майже одночасно Коломия одержала магдебурзьке право, яке в значній мірі обмежувало владу королівського старости. Однак ним користувалися лише католики - поляки та німці, місцеве ж населення підлягало безпосередньо королівській адміністрації. У 1413 році польський король надіслав до Коломиї монахівдомініканців, які заснували тут монастир.
Про перетворення міста у важливий осередок торгівлі свідчить надання йому в 1424 році «права складу» (за ним всі купці, які їхали з Молдавії до Польщі, повинні були зупинятися на певний час в Коломиї і виставляти на продаж свої товари). Цього ж року магдебурзьке право поширилося й на українців, але із значними обмеженнями.
У XIV-XV ст. ст. Коломия мала досить широкі економічні зв'язки з різними галицькими містами, особливо зі Львовом, де проживало багато її уродженців, а також Кам'янцем-Подільським. Зміцненню економічних зв'язків з Молдавією сприяла й близькість Буковини, що була заселена українцями. Купці з інших міст їздили через Коломию до Молдавії, Волощини, Угорщини та в балканські країни. До Коломиї приїздили по сіль купці з Луцька, Острога, Кременця.
Перед загрозою турецької агресії, що посилилася в першій половині XV ст., король Владислав III зміцнював міста як свою опору, зокрема на півдні країни. Універсалом 3 липня 1443 року Коломиї надавався ряд пільг: звільнення від постоїв війська, право мати свою міру і вагу, підтверджувалося «право складу», запроваджувався порядок торгівлі м'ясом, дозволялося заснувати воскобійню і сукновальню. Тоді ж було встановлено межі Коломийського староства, до якого ввійшли села Воскресинці, Угорники, Корнич, Турка, Сопів, Кийданці, Дятківці та Балинці, а також визначено межі кожного села. В 1456 році підтверджено виключне право коломийських купців вивозити сіль для продажу за межі повіту. Водночас на мешканців міста були накладені різні податки та повинності, зокрема, вони виконували роботи по будівництву і утриманню оборонних споруд. Коломийський війт повинен був виставляти для військових потреб списоносця і 3 лучників.
У XV ст. зросла роль Коломиї і в політичному житті. Тут відбувалися шляхетські сеймики, тривалий час проживали вигнані з Молдавії польські


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия