Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 9 з 18
За часів польської окупації $ 1920-1930 рр. в Коломиї налічувалося близько 20 невеликих приватних підприємств. На них переважала ручна праця, бо устаткування було примітивним. Паперова фабрика не давала й половини довоєнної про
дукції, простоювала роками; на ній працювало не більше як 20- 30 робітників. На ткацькій і трикотажній фабриках працювало лише 50-80 робітників. Перша мала близько 40 англійських верстатів застарілої конструкції. На заводі машин і відливу заліза працювало близько 100 робітників. Фабриканти систематично порушували закон про 8-годинний робочий день. Особливо жорстоко визискувалися жінки та діти. Не було соціального страхування. Понад 1200 сімей трудящих тулилося в підвалах. Впорядковувалося місто лише в тій частині, де мешкали буржуазія й урядовці. Купцям та фабрикантам належало понад дві третини орної землі в околицях міста та майже всі житлові будинки, які власники за велику плату здавали робітникам.
Письменник П. С. Козланюк, який багато років провів у Коломиї, писав: «Місто було неосвітлене, неохайне, брудне. Базарна площа і більшість вулиць були незабруковані. Навіть центральна вулиця, що веде до станції, влітку тонула в порошній куряві, а в сльоту скидалась на корито болотного розчину. Магістрат брав податки навіть за в'їзд у місто і за стоянку возів на базарі, але не давав кошти на благоустрій міста». В Коломиї жило багато ремісників, кустарів, торговців і фабрикантів. На 33 383 жителі (за даними 1935 року)4 тут було 10 церков, костьолів і синагог, 2 монастирі та лише одна бібліотека. Значна частина населення міста не знала грамоти.
Важке соціальне й економічне становище трудящих Коломиї викликало посилення революційних виступів. Боротьбою трудящих керували комуністичні організації, створені у 1919 році учасниками Жовтневої революції О. О. Ясінським (Коваль), С. В. Букатчуком і реемігрантами з Америки В. Ю. Корбутяком та Я. І. Мензатом.
У серпні 1921 року в селі Іллінцях Снятинського повіту відбулася нарада ініціативного комітету, яка утворила окружний комітет КПСГ (пізніше КПЗУ). Було обрано делегатів на перший з'їзд КПСГ у Львові - В. Ю. Корбутяка, Д. Мойсу, Є. Ступа. 1922 року в Коломиї були організовані комуністичні комірки: на заводі машин і відливу заліза (секретар І. В. Пилинко), на млинах (секретар І. Рубич), на пошті (секретар В. Остряк) та ін. В 1923 році Коломийський окружком КПЗУ очолив В. Ю. Корбутяк. В 1922 році в Коломиї був створений окружний комітет комсомолу. Особливо посилилась революційна боротьба в період підготовки до виборів в польський сейм. Побоюючись революційних виступів, уряд додатково ввів у Коломию військові частини. Найбільшими виступами тоді були першотравнева демонстрація 1923 року, проведена в Коломиї та першотравнева демонстрація у Заболотові (1924 р.), організовані Коломийським окружкомом КПЗУ. В 1924-1925 рр. в Коломиї розповсюдили листівки на захист першого комуністичного депутата польського сейму, польського робітника-залізничника Станіслава Ланцуцького.
Коломийський ОК КПЗУ вміло поєднував підпільну і легальну роботу. Легальними центрами комуністичної пропаганди були читальня ім. І. Франка та бібліотека ім. К. Маркса, що працювали
в місті в 1923-1926 рр. Активно діяла комуністична комірка деревообробників, до якої входили Степан Лозинський, Євстафій Капелюх, Омелян Туринський.
1926 року в Коломиї відбулися страйк швейників й активні виступи безробітних. Страйкарі-швейники наступного року виступили не тільки з економічними вимогами, а й домагалися амністії політв'язням та створення робітничо-селянського уряду. Організовано пройшла першотравнева демонстрація в 1928 році. На вулицях було вивішено червоні прапори, в небі літали білі голуби з червоними стрічками. На мітингу трудящих з палкою промовою виступав Созонт Букатчук.
Тоді ж в Коломиї утворилися профспілка сільськогосподарських робітників і комітет «Сельроб-єдності». В «Сельроб-єдності» активно працював коломийський комуніст П. Д. Остафійчук. Коли в 1929 році його судили, П. Д. Остафійчук використав трибуну суду для викриття буржуазно-поміщицького окупаційного режиму. Після оголошення вироку про багаторічне ув'язнення мужній комуніст заспівав «Інтернаціонал».


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия