Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 6 з 18
В другій половині XIX ст. темпи розвитку Коломиї стали більш швидкими. Цьому значною мірою сприяли будівництво і пуск 1 вересня 1866 року ЛьвівськоЧернівецької залізниці, яку через деякий час було продовжено по території Румунії до Чорного моря. Розширились економічні зв'язки. В місті виникло кілька торговельних об'єднань, як-от: «Гуцульська спілка», «Українська народна торгівля», а також єврейські та польські об'єднання. Розвивалася кредитна справа. Вже 1872
року засновано кредитну касу. Минуло небагато часу, і її капітал перевищив 380 тис. золотих ринських. 1895 року створено товариство «Самопоміч».
В середині XIX ст. місто мало непривабливий зовнішній вигляд - брудні вулиці, обшарпані будинки, калюжі. З 70-х років Коломия почала змінюватися. Магістрат вжив заходів щодо впорядкування міста. Коломия того часу займала площу в 7169 моргів, тут мешкало 18 тис. чоловік. На кінець XIX ст. кількість населення зросла до 34 тис., а в 1914 році становила близько 43 тис. чоловік. За цей період в місті зведено близько тисячі будинків. У Коломиї, як і в інших містах, налічувалося кілька церков, костьолів, синагог та десятки корчем.
Дані за 1876 рік показують, що тоді ще значне місце посідало ремесло. В місті налічувалося 53 шевці, 39 кравців, 27 столярів, 28 різників, 24 гончарі, 22 ковалі, 18 пекарів, 11 бляхарів. В місті були невеликий машинний завод, сортувальня вовни, пухо-перове підприємство, 2 друкарні, кілька млинів, 2 з яких було обладнано новим устаткуванням. Вони перемелювали 60 тис. цнт зерйа на рік. Кілька підприємств засновано в навколишніх селах: броварню і сірникову фабрику у Вербежі, підприємство по виготовленню шевських цвяхів у Дебеславцях. На кожному з них в середньому працювало 10-20 чоловік. Такі підприємства часто розорялися і закривалися.
Наприкінці XIX - на початку XX ст. в Коломиї та її околицях з'явилися підприємства, на яких працювало 150-200 робітників,- завод, що виробляв світильний газ, ткацька та картонна фабрики, пивзавод у селі Королівці. Одним з найбільших підприємств був лісопильний завод. Виникли підприємства по виробництву цегли, черепиці і кахлів. У 1886 році на підприємствах міста налічувалося 1600 робітників, кількість їх безперервно зростала.
Становище робітників та міської бідноти було важким. Воно визначалося низькою заробітною платою, постійною загрозою безробіття, поганими житловими умовами, поширенням різних інфекційних хвороб. Заснована в 1835 році лікарня була невеликою. Такою ж була створена у 1854 році єврейська лікарня. Навіть у 1910 році в зональній лікарні налічувалося всього 150 ліжок.
Серед інших галицьких міст Коломия відзначалася як культурний центр. У місті працювали 3 початкові та 2 чотирирічні школи. 1861 року відкрито гімназію. Відповідно до традиційних промислів цього краю було створено й спеціальні школи - гончарну (1876 р.) та деревообробну (1894 р.). В Коломиї ще в 1848 році засновано одну з перших у Галичині публічну бібліотеку з читальним залом.
Місцева інтелігенція була ініціатором відзначення пам'ятних днів видатних письменників. Влаштовувалися вечори, концерти, вистави. 1895 року композитор Д. В. Січинський заснував у місті хорове товариство «Боян», яке пропагувало українську музику, пісню, видавало ноти. В червні 1898 року в Коломиї з великим успіхом пройшов концерт видатної співачки С. А. Крудіельницької. Мешканці міста з захопленням вітали класика української музики М. В. Лисенка, який у 1903 році приїздив до Коломиї.
Долаючи опір реакційних властей, у березні 1911 року жителі Коломиї вшанували пам'ять Т. Г. Шевченка. З нагоди 50-річчя смерті поета-революціонера було видано поштову листівку. Цього ж року урочисто святкували 100-річчя від дня народження М. С. Шашкевича. Встановили меморіальну дошку на народному
домі. В міському парку в 1898 році встановлено пам'ятник А. Міцкевичу, в 1914 році - Т. Г. Шевченкові.
Зростала видавнича справа. В місті було кілька приватних друкарень і видавництв, наприклад, «Галицька накладня» Якова Оренштейна, де на початку XX ст. видано чимало творів прогресивних українських письменників, зокрема Ольги Кобилянської («Земля», «Некультурна» та ін.),


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия