Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 2 з 18
ставленики наприклад, воєвода Ілляш. У Коломиї молдавський господар Стефан III у 1485 році склав васальну присягу польському королеві.
Жителі міста підтримували визвольну боротьбу проти феодального гніту. Очолені селянином Мухою повстанські загони 1490 року захопили Коломию.
Мешканці Коломиї доброзичливо ставилися і до молдавських військ, які не раз вступали на Покуття під час воєн Молдавського князівства з Польщею. Українське населення сподівалося позбутися шляхетського гніту та релігійних переслідувань під владою православного правителя. В складі Молдавії Коломия перебувала з 1502 до 1505 року, потім знову відійшла до Польщі.
Внаслідок посилення турецької агресії та польсько-турецьких війн XVI- XVII ст. ст. Коломия не раз зазнавала руйнувань, особливо в 1505 та 1531 роках.
Жахливий напад на місто вчинила турецька орда в 1589 році. Коломию було майже повністю спалено, а населення знищено або поневолено. Міщани Коломиї мусили боронитися від чужоземних загарбників в умовах посилення всевладдя магнатів
1 шляхти, які зазіхали на права міст. В 1570-1577 рр. не вщухали суперечки міщан із старостою Є. Сенявським, який порушував права міста.
Не відставало від шляхти й духовенство. У 1593 році отці-домініканці одержали
2 лани землі в околицях Коломиї. Тут вони заснували село Мечиківку, побудували корчму і готель, конкуруючи з містом, налагодили виробництво пива, меду, горілки, а також торгівлю різними товарами. Призначена урядом комісія розглянула справу й змушена була заборонити монахам шинкувати і торгувати. Проте ця заборона залишилася на папері. Жорстоко визискував трудящих коломийський ксьондз Б. Колацький, який у 1612 році добився від старости Я. Галецького права на десяту мірку з коломийських млинів і десятину із старостинського фільварку в селі Королівці.
В умовах жорстокої класової боротьби на Покутті в XVI ст. польським властям доводилось йти на деякі поступки місцевому населенню. Королівською грамотою від 12 березня 1519 року було встановлено, що до ради Коломиї обиратимуться 13 українців. У 1530 році було одержано дозвіл заснувати православний монастир біля Коломиї.
Хоч тривали війни і руйнування, місто зростало. Досить детальний опис його дають люстрації 1565-1570 рр. В цей час у передмістях з'явилися нові вулиці - Лелова, Снятинська та Заринок (близько 60 будинків). Коломиї належало 100 ланів землі. З них 4 війтівству, по лану - католицькому ксьондзу, монастиреві домініканців, млину та притулку. Значна частина мешканців міста займалася тваринництвом, городництвом та рільництвом. Однак основне місце в економіці Коломиї посідали ремесло і торгівля. В XVI ст. тут працювали ремісники 20 спеціальностей. Було 8 цехів, налічувалося понад 200 ремісників, в т. ч. 150 пекарів, 10 гончарів, 11 кушнірів, 7 кравців, 12 шевців, 8 різників, 8 бондарів. 13 ремісників різних спеціальностей - слюсарі, римарі, ковалі, столяри становили окремий змішаний цех. Крім них, налічувалося ще 50 варників солі. Великими підприємствами були 2 водяні млини на Пруті. Багато міщан чумакувало. Деякі з них орендували соляні джерела в околицях Коломиї і виварювали сіль. Однак переважна більшість чумаків купувала сіль, користуючись своїм виключним правом на це, та возила її на Волинь, Київщину, в Литву та інші місцевості.
Не менш важливу роль в економіці міста відігравала торгівля. Торгували тут в п'ятницю після обіду та в суботу. На ринку були розташовані ятки різників та шевців, на столах продавали свій крам перекупки, на возах - приїжджі купці та селяни. Жвава торгівля йшла на ярмарках, що тривали протягом тижня кілька разів на рік.
Міщани платили великі податки на користь держави. Одним з них був чинш за землю - 12 грошів, його сплачували мешканці передмість. Жителі самого міста чиншу не вносили, зате відбували ряд повинностей, що стосувалися догляду оборонних споруд. Давали також десятину з пасік та відбували інші повинності. Окремий податок платили ремісники, по 8 грошів кожен. Шевці ж сплачували по 15 грошів, до того ж шили взуття на замовлення старости за низьку плату. Різники давали старості по 5 каменів лою. Для некатолицького, зокрема українського, населення міста запровадили ще окремі податки й оплати. Значні прибутки давало
мито, яке збиралося з транзитних купців. Третя частина багатьох платежів ішла на користь коломийського війта.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия