Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 7 з 18
збірку поезій Мелетія Кічури (1887-1933), пізніше члена спілки революційних письменників «Західна Україна».
І далі розвивалося декоративно-прикладне мистецтво - художня кераміка, народні художні тканини, різьба по дереву, виготовлення писанок. На початку XX ст. гончарний цех міста налічував близько 100 майстрів. Вироби народних умільців широко виставлялися і продавалися в місті, зокрема на «Виставці домашнього промислу».
В 90-х роках XIX ст. в Коломиї проживав польський художник С. Дачинський, який у своїх творах відобразив життя Покуття. На початок XX ст. припадає діяльність майстра реалістичного живопису Я. В. Пстрака. Художник прихильно сприйняв революцію 1905-1907 рр. у Росії, таврував царське самодержавство та австроугорську монархію. Збереглася обкладинка журналу «Зоря» роботи Я. В. Пстрака, яка символізує єдність Західної і Східної України. В Коломиї вчилися письменник В. М. Навроцький (1847-1882), майстер української народної кераміки П. Г. Кошак (1864-1940), О. М. Білоскурський (1883-1944), пізніше видатний радянський митець.
Якщо після придушення революції в 1849 році громадсько-політичне життя наче завмерло, то вже на початку 60-х років спостерігається значне його пожвавлення. Саме в 60-х роках оформилася реакційна політична течія москвофілів, що об'єднувала буржуазну інтелігенцію, сільську буржуазію та духівництво. Москвофільські діячі М. І. Білоус та І. Г. Наумович організовували різні гуртки та видання, зокрема, протягом двох років у Коломиї видавалася газета «Народний голос». 1874 року вони створили «Общество ім. Качковського», яке не знайшло тут підтримки. Тому його керівництво переїхало до Львова. Діяла також буржуазно-націоналістична партія народовців, яка у 1875 році заснувала в Коломиї філію товариства «Просвіта». Існували подібні польські та єврейські організації.
Розвиток демократичного і робітничого руху в Коломиї тісно пов'язаний з діяльністю українських революціонерів-демократів І. Я. Франка, М. І. Павлика, О. С. Терлецького, Ганни Павлик, які не раз за різних обставин бували тут. О. С. Терлецький та М. І. Павлик вчились у місцевій гімназії. 2 березня 1880 року до Коломиї приїздив Іван Франко. Восени 1883 року в Коломиї відбулася нарада студентів-українців, на якій були присутні І. Я. Франко, М. І. Павлик, Н. І. Кобринська. У 1892 році Іван Франко та Михайло Павлик перенесли до Коломиї видання журналу «Народ». В наступні роки за їх участю тут виходила газета «Хлібороб»2, орган радикальної партії. В них друкувалися уривки з праць К. Маркса, Ф. Енгельса, російських марксистів, зокрема членів групи «Визволення праці», а також твори І. Франка, М. Драгоманова, М. Павлика, В. Короленка, П. Грабовського, Лесі Українки та ін. Було надруковано працю Ф. Енгельса «Розвиток соціалізму від утопії до науки». З 1892 року виходив додаток до «Народу» - «Из России и для России». За революційне спрямування окремі номери журналів конфіскувалися поліцією, а їх видавців притягали до судової відповідальності.
Поширенню соціалістичних ідей також сприяли нелегальні гуртки учнівської молоді, які виникали в другій половині 80-х років XIX ст. Особливою активністю відзначався гурток у Коломийській гімназії. В ньому брали участь В. С. Стефаник,
Лесь Мартович, Марко Черемшина. Гуртківці створили підпільну бібліотеку, де поряд з творами Т. Г. Шевченка, Ф. М. Достоєвського, І. Я. Франка, Г. І. Успенського, О. І. Герцена, М. Г. Чернишевського та інших класиків літератури були деякі праці Ф. Енгельса. За участю Л. Мартовича та В. Стефаника здійснено переклад українською мовою «Анти-Дюрінга» Ф. Енгельса. До 1 травня 1893 року Лесь Мартович написав і видав спеціальну листівку з біографією та портретом Карла Маркса. За революційну діяльність Л. Мартович і В. Стефаник були виключені з Коломийської гімназії. В 1902-1903 рр.
у Коломиї вийшли 4 серії листівок (понад 50 назв) з портретами українських і російських громадських діячів, письменників, полководців, вчених. У 1903 році тут вийшла брошура І. Я. Франка «Що таке поступ?», в якій викладено основні положення «Маніфесту Комуністичної партії».
Пропаганда соціалістичних ідей впливала на розгортання революційного руху робітників і селян. 20 вересня 1886 року в Коломиї відбулося велике селянське віче, на якому були присутні І. Франко та М. Павлик. На цьому та


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия