Сторінка 1 з 7
Кобаки - село, центр сільської Ради, до якої входять села Рибне й Слобідка. Розташовані на лівому березі Черемошу, за 15 км від Косова. Через село проходить шосейна дорога Снятин - Косів. Населення - 2572 чоловіка.
Археологічні знахідки свідчать про те, що територія села була заселена в добу міді. В західній частині села, на Ходосовому полі, збереглися залишки стародавнього земляного валу. В письмових джерелах село згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен, а XVI ст. воно стало називатися Кобаками. Можливо, ця назва походить від слова «кобак» - корчма чи від «кабака» - тютюну для нюхання, що тут вирощувався з давніх-давен. Перші письмові документи про села Кобаки, Рибне і Слобідку вказують на феодальну залежність місцевих селян.
У 1565 році в Кобаках проживало 43 сім'ї, які займалися землеробством, скотарством, бджільництвом. Село в цей період належало до королівських маєтків Коломийського повіту, на користь яких селяни платили податки натурою й грішми. Кожен селянський двір платив щорічно 3 куни, 8 чвертей вівса, 2 круги сиру, 2 курки, одного барана тощо.
З часом процес закріпачення посилюється. Юридично селянин міг вийти з общини, проте це право мало стільки обмежень, що вихід практично став неможливим. Селянин мав дістати згоду поміщика, заплатити за вихід, вказати, куди виходить, і т. п. Відбуваються значні зміни в характері землеволодіння. Якщо в середині
XVI ст. типовий селянський наділ тут становив половину лану, то в другій половині
XVII ст., внаслідок захоплення землі шляхтою, він зменшився до 1/4 або 1/8 лану. Шляхта привласнювала не лише селянські лани, а й городи, присадибні землі з будинками.
Посилюється класове розшарування селян. Зменшується число ланових і півланових селян, зростає кількість таких, які володіли 1/8 і 1/16 лану, а також безземельних. Більшість селян не мала тяглової сили.
У XVIII ст. панщина визначалась потижнево за кількістю наявної у селян землі. В Кобаках панщина офіційно становила 4 дні на тиждень з 1/2 лану. Панщину відробляли й ті господарства, які мали 1/16 лану, і безземельні селяни. Крім панщини, селяни повинні були виконувати додаткові роботи, зокрема повози, стерегти панське майно, в разі небезпеки брати участь в обороні шляхетських замків, улітку виходити на закоски, обкоски, обжинки, зажинки, заорки й оборки, виконувати шарварки тощо.
Знедолені селяни Кобаків боролися проти феодального поневолення, поповнювали загони опришків, підтримували зв'язок з повстанською армією Семена Височана, допомагали козакам.
У 1698 році опришківсько-селянські загони, в яких були й селяни Кобаків, напали на Косів, перебили експлуататорську верхівку й завдали шляхті великих втрат.
До села часто навідувався загін Олекси Довбуша. Разом з кобацьким опришком Климом Дойною Довбуш часто бував у Юрія Осічного, якому подарував барильце. Після загибелі Довбуша в околицях Кобаків діяв загін опришків Василя Баюрака, в якому були також і жителі села. 26 березня 1751 року загін зайняв сусіднє село Рожнів, де вбив 3 лихварі.
У другій половині XVIII ст. Кобаки входили до державних маєтків у Кутах. У люстрації польської королівської комісії за 1765 рік вказано, що «село Кобаки має осель 166, дає прибутків на рік 6616 злотих. Оренди від корчми платить 3353 злотих і 10 грошів. Ця сума входить у загальну суму прибутків».
Під владою габсбурзької монархії становище селян стає ще тяжчим. Через примітивний обробіток землі дуже низькими були врожаї - 4-5 цнт зернових з гектара. Значну частину зерна і продуктів тваринництва селяни віддавали феодалам і державі. Вони виконували численні повинності (платили чинш, поставляли робочу силу з тяглом і без тягла, поденників, постійну челядь для фільварку тощо) на користь Кутської домінії, якій належали всі ліси, значна частина сіножатей і пасовищ.
У 1819 році в Кобаках була відкрита однокласна школа. В 1823 році тут працював учителем Г. Стеблецький, який доклав багато зусиль для поширення освіти серед селян.
Після скасування панщини селяни втратили право на т. зв. сервітути. Після довгої тяганини по судах їм вдалося добитися відкупу для громади 400
Дивиться також інші населені пункти району: