Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кобаки

здібностями, ораторським хистом. Його уважно слухали. Більшовицька правда, яку ніс промовець у маси, була їм близька й зрозуміла. Коли збирали кошти для допомоги трудящим молодої Радянської республіки, С. В. Букатчук виступав перед селянами, розповідав їм про труднощі, які переживають робітники й селяни за штучним польським кордоном, закликав підтримати своїх братів на Сході. Збір проходив активно, з піднесенням.
Революційно настроєні селяни не виконували розпоряджень уряду. Коли під час перепису населення українців змушували записуватися поляками, місцеві жителі чинили опір. 1922 року з 1222 чоловік тільки 134 мешканці села взяли участь у виборах до польського сейму. А під час першого призову до польської армії лише карний загін змусив молодь піти до війська. За революційну діяльність й антиурядову промову на виборах С. В. Букатчука було засуджено на 5 місяців тюремного ув'язнення.
Улітку 1923 року в Кобаки приїхав відомий на Станіславщині революціонер В. Ю. Корбутяк. Він організував тут перший підпільний комуністичний осередок, куди увійшли С. В. Букатчук (секретар), М. С. Фенчук, Ю. Т. Скавуляк, В. Д. Регуш, І. П. Осічний. У 1924 році створено комсомольську організацію, першими членами якої були І. М. Кондревич (секретар), Д. М. Букатчук, І. І. Григораш, Ю. М. Дупей та інші.
Комуністи розгорнули широку антиурядову агітацію. 1 травня 1924 року понад 1000 трудящих Кобаків і навколишніх сіл, очолюваних комуністами, прибули в Заболотів і взяли участь у демонстрації. Комуністи Кобаків добилися впливу на кооперативи «Зоря», «Сільський господар», читальню товариства «Просвіти». Занепокоєні польські власті 13 лютого 1925 року спалили новий двоповерховий народний дім, де містилися читальня й кооператив. Та через рік в селі було відкрито новий народний дім.
Трудящі села виступали проти полонізації, вимагали викладання в школі українською мовою. У 1926 році декларацію за українську школу підписало 176 жителів Кобаків, за польську - 34. Та, незважаючи на це, в селі заснували не українську, а мішану - польсько-українську школу.
В січні 1926 року С. В. Букатчука було заарештовано за більшовицьку промову. Після звільнення його, М. С. Фенчука та В. Д. Регуша обрали делегатами на окружну конференцію КПЗУ. Поліція заарештувала всіх учасників конференції, засудивши їх на один рік тюремного ув'язнення.
Проте лави комуністів росли. 1928 року в Кобаках налічувалося вже 30 членів КПЗУ, які вели пропагандистську роботу серед селян, використовуючи легальні трибуни для агітації проти польських окупаційних властей, проти підготовки війни з СРСР, за возз'єднання з Радянською Україною. Пастух М. Т. Скавуляк здійснював зв'язок з комуністами Закарпаття, М. М. Григораш передавав комуністичну літературу через кордон у Румунію, В. Д. Регуш організував партійні осередки в селах Розтоках, Великому Рожині Косівського повіту.
Сільські комуністи у своїй діяльності спиралися на прогресивну громадську організацію «Сельроб-єдність», яка лише в селі Кобаках налічувала понад 180 членів. Сельробівці розповсюджували комуністичну літературу, вели антирелігійну пропаганду, ставили революційні п'єси, контролювали діяльність сільської читальні.
Через це поліція часто закривала читальню і, підтримана уніатським попом та куркулями, чинила різні перешкоди драмгуртку. В 1928 році, під час виборів до польського сейму, Косівський повітовий комітет «Сельроб-єдності» висунув своїм кандидатом С. В. Букатчука, який дістав більшість голосів. Передвиборні палкі промови його таМ. С. Фенчука мали великий вплив на селян. Проте власті фальсифікували результати виборів, і С. В. Букатчука не було обрано. Згодом він взяв участь у роботі III з'їзду КПЗУ, який відбувся у Харкові. На з'їзді С. В. Букатчука обрано членом ЦК КПЗУ. 1930 року він поїхав у Берлін на Європейський конгрес трудового селянства, а звідти нелегально в СРСР - вчитися у партійній школі. Після закінчення її працював інструктором ЦК КПЗУ по Львівщині й Волині.
Члени КПЗУ вели послідовну боротьбу проти українського буржуазного націоналізму та уніатської церкви. В 1931 році станіславський епіскоп Г. Хомишин вирішив провести в Кобаках т. зв. святу місію для віруючих, щоб ізолювати селян від революційної боротьби. Та «місія» Хомишина провалилася - молодь закидала уніатів камінням. Тоді церковники й націоналісти збудували в селі читальню клерикально-націоналістичної


Сучасна карта - Кобаки