Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Черче

Сторінка 1 з 6
Черче - село, центр сільської Ради, розташоване за 5 км від районного центру
1 за 7,5 км від залізничної станції Рогатин. Село розкинулось між горбами понад річкою Потоком. Поблизу нього на невеликих пагорбах зеленіє масив мішаного лісу, що робить околиці Черче особливо мальовничими. Населення-1445 чоловік. Сільській Раді підпорядковані села Залип'я і Потік. На території Черчого трапляються знахідки давньоруських часів.
Письмова згадка про Черче вперше датується 1433 роком. Поселення існувало тут ще у XIII столітті.
Назва його походить від чернечого поля, що належало монастирю, на ньому й оселилися перші мешканці Черчого. Спочатку село називалось Чернече, потім Чернче, а згодом - Черче.
Село часто згадується в судових справах галицького цивільного суду за 1433, 1441 і 1446 рр., в яких відображено боротьбу феодалів за володіння ним.
1433 року король Владислав Ягайло передав магнатові М. Параві у власність землі з містом Рогатином і прилеглими до нього селами Бабинцями, Потоком, Черчем та ін. Феодали весь час обмежували селян у користуванні землею і обтяжували різними податками та поборами. За переписом земель 1539 року, у Черчому переважна кількість селян належала до четвертників, тобто таких, що мали четверту частину визначеного наділу. Крім триденної панщини щотижня, від чвертного господарства селяни платили ще 6 грошів і давали оброк продуктами: 4 маци вівса,
2 маци пшениці, 3 лікті конопляного прядива тощо. Загальна сума податків чвертників і загородників становила 36 злотих 50 грошів. Селян змушували також працювати біля ставів, де феодал розводив рибу, ремонтувати дороги тощо.
Експлуатація породжувала антифеодальну боротьбу. 1539 року повсталі черченські селяни спалили панський маєток. У документах того часу вказувалося на
часті втечі селян. В інвентарі Рогатинського староства за 1539 і 1544 роки відмічено, що в селі Черчому з багатьох селян нічого не взято податків через їх бідність, а двоє селян, не заплативши чинш, втекли.
Тяжкого лиха зазнавали мешканці Черчого через різні хвороби та епідемії. Ніякої медичної допомоги не було. Сотні селян померли від холери. Про цю сумну давню подію і сьогодні нагадує «холерський цвинтар».
Восени 1648 року, коли військо на чолі з Б. Хмельницьким вступило на землі Східної Галичини, черченські селяни разом з міщанами Рогатина та жителями сусідніх сіл почали громити навколишні панські маєтки.
З загарбанням Черчого в 1772 році австрійською монархією сільські багатії зберігали свої привілеї. Вони продовжували гнобити бідноту й обстоювали державний порядок за наказами, які йшли вже не з Варшави, а з Відня. Трудящі терпіли тепер ще й утиски австрійських баронів.
Село часто переходило від одного власника до іншого. З'являлися нові власники Черчого, але не змінювалася доля селян. Посилювався процес класового розшарування на селі, збільшувалася кількість безземельних жителів. 1787 року в Черчому нараховувалося 98 господарств, вони мали 632 морги орної землі. Майже половина найкращої землі належала поміщикам і попові, 26 заможних господарств мали по 20-24 морги землі, 26 господарств - від 3 до 5 моргів, а 46 господарств були безземельними або тулилися на клаптиках землі, менших за один морг.
У такому ж напрямку розвивалися соціально-економічні відносини на селі і в першій половині XIX ст. П'ята частина селян володіла лише кількома кв. сажнями землі кожний, причому найгіршої і на віддалених місцях. Так, В. Іванишина мала лише 9 кв. сажнів сінокосів, що давали їй 35 грошів доходу, п'ята частина якого йшла на податок. Ґрунтового податку селяни сплачували 812 флоринів і 3 гроші.
Розміри феодальних повинностей були в той час далеко не однакові для всіх селян. Основною повинністю залишалася ненависна їм панщина, що найбільше лягала на плечі середньої та біднішої частини селян. Селян зобов'язували ремонтувати дороги, мости, млини. їх грабували ще й церковники. Дякові селяни сплачували за кожного члена сім'ї від 3 до 12 крейцерів на рік.
Після реформи 1848 року кількість землі у селян зменшилась. Селяни втрачали право не лише користуватися деревом з поміщицького лісу й


Сучасна карта - Черче