Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Черче

Сторінка 2 з 6
випасати свою худобу на панських пасовищах. їм заборонялося робити це на громадських ланах, які стали поміщицькою власністю. За поміщицею залишилось 317 моргів кращої орної землі і 132 морги лісу. Зростало число безземельних селян, що йшли найматися до поміщика. Тому не дивно, що основна маса селян з великим незадоволенням зустріла цісарську «волю».
Багато років після скасування панщини черченські селяни вели боротьбу за землю. 1867 року вони подавали до галицького намісництва у Львові скаргу на поміщицю, однак відповіді не одержали.
На кінець XIX ст. населення Черчого зросло до 1557 чоловік. Проте кількість селянської землі залишалася та ж сама. Становище селян стало ще гіршим. Шукаючи порятунку від сваволі поміщика, не маючи землі, жителі села вдавалися до різних форм боротьби. У 1902-1904 рр. у Черчому прокотилася хвиля селянських заворушень, які часто закінчувалися підпалами панських маєтків.
На початку XX ст. сільські багатії скуповували у поміщиків і бідних селян землі. Це призводило до дальшого зубожіння основної маси селян, які не могли звести кінці з кінцями. Давні борги доповнювалися новими. Злидні, безземелля
гнали селян далеко на чужину. На початку XX ст. до США й Канади виїхало 25 чоловік.
Безправ'я й нестатки не вбили в душі селянина прагнення до освіти, культури. 1875 року на клопотання селян у Черчому відкрито однокласну школу. Але більшість дітей так і не змогла попасти до школи. 1907 року школу реорганізували удвокласну.
Чимало лиха принесла жителям Черчого перша світова війна. Вона вкрай підрвала селянське господарство. Всі чоловіки від 17 до 53 років були мобілізована до австро-угорської армії. Внаслідок реквізицій уже в перший рік війни кількість робочої худоби зменшилась у три рази, проводились реквізиції зерна, зростали податки, було запроваджено підводну повинніть (т. зв. форшпани). Під час війни в Черчому було зруйновано й знищено близько 40 будинків, на фронті загинуло 25 чоловік.
У 1914-1915 рр. село перебувало в руках російських військ. Солдати тепло ставилися до місцевого населення, давали людям хліб та інші продукти.
За роки війни багато жителів села потрапило до Росії як військовополонені австро-угорської армії. Вони стали свідками й учасниками Великої Жовтневої соціалістичної революції. Після її перемоги одні з них, наприклад, М. В. Залипка, М. С. Гладун поповнили лави будівників молодої Радянської держави. М. С. Гладун працював згодом інженером на одному з підприємств Уралу. Інші, повернувшись додому, поширювали ідеї Великого Жовтня. Найбільший вплив на революційну свідомість селян робили їх розповіді про ліквідацію поміщицького землеволодіння та про владу Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів. У 1919 році жителі Черчого й сусіднього Залип'я взяли участь у розгромі поміщицького фільварку.
Радо зустріли трудящі Черчого в серпні 1920 року Червону Армію, яка несла їм визволення від одвічного гноблення. В центрі села, на майдані, замайорів червоний прапор, зібралися сотні жителів. Тут же був обраний ревком у складі І. Скородинського, І. Г. Чолія та ін. Після відступу Червоної Армії землі Західної України захопила панська Польща. З сумом і надією проводжали селяни Черчого червоних козаків.
Перебування радянських воїнів у селі посилило революційні настрої серед населення. В роки поневолення західноукраїнських земель панською Польщею жителі Черчого у різних формах виявляли свій протест проти гнобителів. 1921 року вони відмовилися від перепису, який здійснювали польські власті.
З 1910 по 1921 рік населення Черчого зменшилося більш як на 150 чоловік. Через антисанітарні умови, часте недоїдання селяни хворіли на черевний тиф, від якого лише за 1921 рік померло понад 100 чоловік. Мешканці покидали селр, йшли в місто шукати роботи або вирушали за океан.
У 20-х роках капіталізм усе дужче проникає в прикарпатське село. Більшу частину земельних угідь Черчого прибрали до своїх рук куркулі. З селян, що мали по 1-2 морги землі, польські власті стягували щороку податку по 50-60 злотих.
Безземельна черченська біднота намагалася виправити своє тяжке економічне становище коштом дрібного домашнього ремесла. У ті роки в селі


Сучасна карта - Черче