Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На території Нижнева розкопане поховання в кургані. Тут знаходять також знаряддя праці доби бронзи. Поміж урочищами Могильним і Городищем знайдено глечик зі скарбом, у якому було 100 арабських монет X ст. н. е. Перша письмова згадка про село належить до 1474 року, коли у Галичі розглядалася судова справа двох місцевих землевласників - Теодора з Мокросаду і Фелікса з Нижнева. Згідно з люстрацією 1578 року в Нижневі населення було переважно малоземельним, але виділялися й шляхтичі, що мали по 5-11 ланів землі.
Основним заняттям жителів села було землеробство, і тільки незначна частина займалася ремеслом. Заможна верхівка тримала в своїх руках майже всі багатства, експлуатуючи бідняцькі маси.
В XVI ст. жителі Нижнева терпіли і від нападів татарських орд. Улітку 1594 року на галицькі села напали кримські татари. З липня ворожий загін повністю
зруйнував Нижнів. Довго чорніли руїни на місці села. Лише в першій половині XVII ст. воно відбудовується. Про це свідчить французький інженер Гійом Боплан, який позначив його на карті Покуття.
Нижнів мав важливе стратегічне значення - через Дністер проходив шлях з Поділля на Прикарпаття. Влітку 1686 року тут переправилося польсько-литовське військо, вирушаючи в похід проти турків.
У XVIII ст. Нижнів привертає увагу польського магната Станіслава Яблоновського. Він фінансує будівництво нижнівського римсько-католицького монастиря і костьолу, хоча польського населення жило в цій місцевості дуже мало. 1740 року в селі створено римсько-католицьку парафію.
У другій половині XVIII ст. західноукраїнські землі потрапляють під владу габсбурзької монархії. Та господарями багатьох сіл, в т. ч. і Нижнева, залишаються польські й українські пани. Кращі землі і пасовиська перебували в їхніх руках. У XVIII ст. селяни Нижнева не мали жодного морга лісу. Становище селян ще погіршувалося через відробітні дні, натуральні і грошові повинності на користь поміщика. В 40-х роках XIX ст. кріпаки Нижнівського маєтку щорічно зобов'язані були виконувати 12 259 тяглових і 3634 піших днів панщини, здавати до панського двору 168 корців вівса, 305 курей, 3050 яєць, 312 ліктів прядива. Вони платили також грошовий податок у формі домового, грунтового, бджільного та інших чиншів.
Важкі відробітні натуральні й грошові повинності, свавілля визискувачів були основною причиною антифеодальної боротьби бідняцьких мас села. Так, у серпні 1824 року селяни Нижнева відмовилися відробляти поміщикові т. зв. помічні дні, вимагаючи збільшити плату від 12 до 24 крейцерів. Поміщик сподівався власними силами приборкати селян, але марно. Він звернувся по допомогу до окружного комісара, який прибув у село з 7 солдатами й почав погрожувати селянам. Та їхні погрози не вплинули, і до Нижнева викликали чималий загін війська. Заарештувавши трьох селянських ватажків і покаравши їх різками, пан добився того, що селяни вийшли на роботу.
В наступні роки боротьба проти феодального гніту й свавілля поміщиків не припинялася. 1828 року селяни Нижнева виступають проти поміщика, який захопив частину їхніх земель і не повертав громаді. Особливо загострилася боротьба нижнівських селян напередодні скасування кріпосного права. Кріпаки намагалися повернути захоплену поміщиком землю. На початку травня 1846 року вони вигнали панських слуг, що орали поле, і заявили: «Ця земля буде поділена між нами, не маєте жодного права на неї!». Боротьба за землю тривала і в наступному році. Селяни зробили спробу силою повернути привласнене поміщиком пасовисько, вигнавши сюди на випас свою худобу. Та 110 австрійських солдатів зі зброєю в руках взяли участь у придушенні цього виступу.
Нижнів
Сторінка 1 з 7
Нижнів - село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Дністра, де впадає річка Товмачик, за 21 км від районного центру і за 30 км від залізничної станції Івано-Франківськ. Через село проходить автомагістраль Івано-Франківськ - Тернопіль. Населення - 2390 чоловік. Сільській Раді підпорядковані населені пункти Бушкалик, Вільне, Діброва, Золота Липа, Купелів, Смерклів. Розміщений Нижнів на схід від Івано-Франківська в пониззі Дністра, від чого походить і назва села. Основним заняттям жителів села було землеробство, і тільки незначна частина займалася ремеслом. Заможна верхівка тримала в своїх руках майже всі багатства, експлуатуючи бідняцькі маси.
В XVI ст. жителі Нижнева терпіли і від нападів татарських орд. Улітку 1594 року на галицькі села напали кримські татари. З липня ворожий загін повністю
зруйнував Нижнів. Довго чорніли руїни на місці села. Лише в першій половині XVII ст. воно відбудовується. Про це свідчить французький інженер Гійом Боплан, який позначив його на карті Покуття.
Нижнів мав важливе стратегічне значення - через Дністер проходив шлях з Поділля на Прикарпаття. Влітку 1686 року тут переправилося польсько-литовське військо, вирушаючи в похід проти турків.
У XVIII ст. Нижнів привертає увагу польського магната Станіслава Яблоновського. Він фінансує будівництво нижнівського римсько-католицького монастиря і костьолу, хоча польського населення жило в цій місцевості дуже мало. 1740 року в селі створено римсько-католицьку парафію.
У другій половині XVIII ст. західноукраїнські землі потрапляють під владу габсбурзької монархії. Та господарями багатьох сіл, в т. ч. і Нижнева, залишаються польські й українські пани. Кращі землі і пасовиська перебували в їхніх руках. У XVIII ст. селяни Нижнева не мали жодного морга лісу. Становище селян ще погіршувалося через відробітні дні, натуральні і грошові повинності на користь поміщика. В 40-х роках XIX ст. кріпаки Нижнівського маєтку щорічно зобов'язані були виконувати 12 259 тяглових і 3634 піших днів панщини, здавати до панського двору 168 корців вівса, 305 курей, 3050 яєць, 312 ліктів прядива. Вони платили також грошовий податок у формі домового, грунтового, бджільного та інших чиншів.
Важкі відробітні натуральні й грошові повинності, свавілля визискувачів були основною причиною антифеодальної боротьби бідняцьких мас села. Так, у серпні 1824 року селяни Нижнева відмовилися відробляти поміщикові т. зв. помічні дні, вимагаючи збільшити плату від 12 до 24 крейцерів. Поміщик сподівався власними силами приборкати селян, але марно. Він звернувся по допомогу до окружного комісара, який прибув у село з 7 солдатами й почав погрожувати селянам. Та їхні погрози не вплинули, і до Нижнева викликали чималий загін війська. Заарештувавши трьох селянських ватажків і покаравши їх різками, пан добився того, що селяни вийшли на роботу.
В наступні роки боротьба проти феодального гніту й свавілля поміщиків не припинялася. 1828 року селяни Нижнева виступають проти поміщика, який захопив частину їхніх земель і не повертав громаді. Особливо загострилася боротьба нижнівських селян напередодні скасування кріпосного права. Кріпаки намагалися повернути захоплену поміщиком землю. На початку травня 1846 року вони вигнали панських слуг, що орали поле, і заявили: «Ця земля буде поділена між нами, не маєте жодного права на неї!». Боротьба за землю тривала і в наступному році. Селяни зробили спробу силою повернути привласнене поміщиком пасовисько, вигнавши сюди на випас свою худобу. Та 110 австрійських солдатів зі зброєю в руках взяли участь у придушенні цього виступу.