Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коршів

Сторінка 1 з 6
Коршів - село, центр сільської Ради. Розташований у лісистій місцевості, за 28 км від районного центру. Залізнична станція. Через Коршів проходить автомагістраль. Населення - 2641 чоловік. Сільраді підпорядковане село Казанів.
Місцевість, де розташоване село, була заселена ще в добу бронзи. Тут знайдено кам'яні знаряддя праці, бронзові бойові сокири-кельти VIII ст. до н. е. В писемних джерелах Коршів згадується вперше 1434 року. В історичних документах 1600 року його названо Казановом - містом шляхтичів Казановських.
1621 року на Коршів кілька разів нападали татари. Найбільшого лиха завдали у вересні 1621 року під час наскоку війська Джанібек-Гірея. Коршів тоді був спалений вщент, а багатьох жителів забрано в неволю. Ті, що заховалися в лісі, не всі повернулися на свої дворища, вони осіли в більш безпечних місцях. Новий Коршів вже був не містечком, а невеличким селом.
У XVII ст. в Коршеві мешкали кріпаки. В міру зростання феодального землеволодіння посилювалася експлуатація селян польськими поміщиками. Панщина в XVII ст. зросла до 6 днів на тиждень. Щорічно селяни здавали десятину від великої рогатої худоби, овець, кіз, бджіл, платили поміщикові рогове, карбове, гайдучне, куничне тощо. Тяжкий гніт і сваволя шляхти призводили до втечі частини селян та посилення антифеодальних виступів.
Особливо великого розмаху набрала боротьба селян Коршева з гнобителями в 1648 році, коли на галицькі землі прийшло селянсько-козацьке військо під керівництвом Богдана Хмельницького. Чимало мешканців Коршева перебувало в загонах С. Височана. Завдяки діям повстанців тут, як і на всьому Покутті, було ліквідовано шляхетську владу. В кінці 1648 року повстанське військо відійшло, але селянський рух не припинявся. Галицький сеймик у вересні 1649 року з цього приводу ухвалив організувати спеціальні військові частини «для внутрішнього спокою від домових, досі не вгамованих бунтівників». Вогнем і мечем придушували вони повстання.
У другій половині XVII-XVIII ст. селянам доводилося терпіти не тільки від гіркої кріпацької долі, а й від безземелля та малоземелля. В 1787х році в Коршеві 114 селянських господарств володіли лише 88 моргами орної землі та 1283 моргами сіножатей і зовсім не мали лісу. Поміщикові ж належало 118 моргів орної землі, 18 моргів ставів і 3692 морги лісу. За даними 1789 року, 114 селянських господарств Коршева відробляли на панщині 4420 днів волами й кіньми та 2548 людино-днів, здавали натурою 67 возів сіна, понад 200 курей, близько 1 тис. яєць, 82 мітки пряжі та платили 50 флоринів 14 крейцерів грошового оброку.
Посилення феодального гніту зумовлювало дальше розгортання опришківського руху. Деякі юнаки з Коршева теж були в опришках. У 1818 році на околицях села діяв опришківський загін Маїковського. Він постійно тримав під страхом шляхту та багатіїв Коршева.
Після скасування кріпацтва селяни Коршева ще довго працювали на пана. Лише за 1852 рік вартість відроблених повинностей і натурального оброку становила 1390 флоринів. За 20 років кожне селянське господарство сплатило 234 флорини. Фактично це був викуп за особисту волю селянина. В своїх руках поміщик зосередив більшість земельних угідь села - 675 моргів орної землі, 61 морг пасовищ, 2975 моргів лісу, а на 119 селянських господарств (1330 чол.) припадало 1244 морги орної землі та 82 морги пасовищ.
1852 року селянам заборонили користуватися панським лісом та пасовиськом. Жителі Коршева продовжували випас своєї худоби в панських лісах, наполегливо добиваючись від властей права на це. Але їм категорично було відмовлено в праві користуватися панськими лісами і пасовищами.
В цей час відбувався прискорений процес розшарування селянства. У другій половині XIX ст. у Коршеві помітно виділилися 3 куркульські господарства, які за безцінь скупили землю зубожілих селян, і 13 батрацьких сімей, що вже не мали ні худоби, ні землі. В селі налічувалося 55 господарств бідних та 48 - середніх. Обезземелення селян тривало. Якщо в 50-х роках XIX ст. в Коршеві на душу припадало пересічно 0,52 га землі, то на початку XX ст.- вже лише 0,32 га. Мізерні
клапті землі не могли забезпечити господарів найнеобхіднішим, і селяни ставали пролетарями.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коршів