Сторінка 4 з 6
2 липня 1941 року Коршів захопили гітлерівські окупанти, які встановили режим жахливого терору. Вони переслідували радянських активістів. Фашисти розграбували колгосп, відібрали в селян передану їм Радянською владою землю. В колишньому поміщицькому фільварку створили німецьке
державне господарство - лігеншафт. Працювати в ньому примушували селян із своїм реманентом і тяглом. Зганяли сюди переважно юнаків і дівчат. Часто на місці їх роботи влаштовували облави, хапали молодь і вивозили на каторгу до Німеччини. Коли ж молодь почала ховатися, то облави проводили не тільки на роботі, а й у церкві. Місцевий піп вірно служив окупантам, допомагав їм влаштовувати облави. Гітлерівці схопили близько 150 юнаків і дівчат, яких вивезли на каторгу. Окупанти відібрали в селян майже весь урожай 1941 року, внаслідок чого весною 1942 року в Коршеві лютував голод. Грабували майно, худобу, хатні речі, а за найменший опір жорстоко карали. За час окупації фашисти разом з бандитами-націоналістами розстріляли 13 жителів Коршева.
3 квітня 1944 року Коршів визволили бійці 271-ї стрілецької дивізії, що знаходилася в оперативному підпорядкуванні 1-ї танкової армії. Але дальше просування радянських військ на деякий час припинилося через контрнаступ противника, який увів у бій нові резерви. Напружені бої поблизу Коршева тривали протягом квітня-липня 1944 року. В цих боях відзначилися бійці й командири 226-ї та 351-ї Шепетівської стрілецьких дивізій. Остаточно ворога розбито під Коршевом 23 липня 1944 року. Понад 130 мешканців села влилися в ряди Червоної Армії. 44 жителі Коршева за бойові заслуги нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.
Відразу після визволення села відновлено діяльність районних партійних та радянських органів, почала виходити районна газета «Ленінська зоря». Вживалися заходи для організації сільськогосподарського виробництва. Селянам повернено відібрану фашистами землю, безземельним і малоземельним передано 120 га. Тим, що не мали тягла, а також сім'ям воїнів, інвалідам Великої Вітчизняної війни, людям похилого віку і сиротам допомагали обробляти поля. Готуючись до збирання врожаю зернових, придбали необхідний інвентар. Відремонтували 8 наявних молотарок. З ініціативи райкому ЛКСМУ створено спеціальні комсомольсько-молодіжні ланки, які подавали допомогу в різних роботах. Мешканці району зібрали на будівництво танкової колони понад 43 тис. крб.2, включилися в змагання за дострокову і понадпланову здачу державі хліба та інших продуктів. Відбудували промкомбінат, лазню, аптеку, ветлікарню. В 1946 році збудовано приміщення контори МТС, обладнано радіовузол і встановлено кілька десятків радіоточок. Понад 1 тис. сімей військовослужбовців подано грошову допомогу або оформлено державні пенсії, 1260 сімей одержали посівний матеріал, реманент і тягло для весняної сівби. Продано по пільгових цінах інвалідам війни та родинам військовослужбовців більш як 50 будинків.
Відродження народного господарства здійснювалося в складних умовах: 80 проц. селянських господарств не мали коней, 28 проц.- корів, не вистачало реманенту. Перешкоджали цій роботі банди українських буржуазних націоналістів. Від рук оунівців загинуло 9 радянських активістів.
У вересні 1948 року в Коршеві створено сільську територіальну парторганізацію, яка налічувала 6 чоловік. Комуністи провадили індивідуальну роботу з селянами, розповідали про життя колгоспників у східних областях України. Було організовано поїздку делегації коршівських селян до Сталінської області, щоб ознайомити їх з особливостями колективного господарства. Члени делегації розповіли односельцям про переваги колгоспного життя над одноосібним. Комуністи спільно з колишніми фронтовиками А. Д. Досином, Д. І. Вітенком, В. М. Бойчуком, В. П. Триногою, сільською активісткою Г. П. Кащук відновили колгосп «Паризька комуна». Головою обрали С. І. Гритчука. В господарстві було 14 коней, 19 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 6 корів), 23 свині. В лютому 1950 року після створення другої сільгоспартілі «Нове життя» в Коршеві завершено колективізацію. Головою колгоспу «Нове життя» став Г. Я. Семчук. Навесні 1952 року колгоспи об'єдналися. За господарством збережено назву «Паризька комуна».
1949 року виникла комсомольська організація колгоспу, першим вожаком якої був А. І. Досин. Комуністи і комсомольці вели повсякденну боротьбу за
Дивиться також інші населені пункти району: