Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коршів

Сторінка 3 з 6
полях втроє більше. Певною підмогою ставали домашні промисли - ткацтво, теслярство, шевство. У 1935 році в Коршеві налічувалося 18 ткачів.
Важкий соціальний гніт посилювався політичним безправ'ям та національним гнобленням. В офіційних документах слово «українець» навіть не вживалося. В перепису населення за 1931 рік зазначено, що в Коршеві проживало 3128 чол., з них 1029 поляків і 2099 інших.
Селяни здебільшого будували глинобитні хати, вкривали їх соломою. В селі було 2 невеличкі приватні крамниці. На видному місці стояли церкви й корчма. Серед населення поширювалися різні інфекційні хвороби, особливо туберкульоз, що призводили до високої смертності. Не було в Коршеві лікувальних закладів. В разі захворювання жителям села доводилося звертатися по допомогу до приватних лікарів у Коломиї.
Школа й далі лишалася шестирічною. В ній працювало 6 вчителів, навчалося 340 дітей. Хоч в селі переважало українське населення, викладання здійснювали польською мовою. За роки панування буржуазно-поміщицької Польщі жодному зселянських дітей Коршева не вдалося здобути навіть середньої освіти. Діяв у Коршеві невеликий клуб, побудований ще в 1910 році на кошти, зібрані селянами. Працювала читальня «Просвіти». Її книжковий фонд обчислювався 300 примірниками.
Серед жителів Коршева розповсюджувалася комуністична і прогресивна література. Відомим популяризатором її був В. М. Мосійчук, член «Сельробу», пізніше активний учасник колгоспного руху, один з перших голів місцевого колгоспу. Він бував на таємних зборах комуністів у Великій Кам'янці та в Коломиї, діставав літературу. В своєму селі організовував читання творів пролетарських письменників: Я. О. Галана, П. С. Козланюка, Мирослава Ірчана, а також газет «Світло», «Сила», «Сель-Роб», які розповідали про успіхи соціалістичного будівництва в Країні Рад і закликали трудящих на боротьбу за своє визволення. Поширеними серед передової частини селян були брошури «Що таке колективізація», «Вже йде весна» Кузьми Пелехатого, «Хто ми такі і куди належимо» та «Чим є для нас Радянський Союз» Олекси Борканюка. На початку 1937 року В. М. Мосійчук привозив з Коломиї текст нелегального маніфесту ЦК КПЗУ «За щасливе майбутнє українського народу», в якому засуджувався окупаційний режим польської буржуазії і викривалась антинародна діяльність українських буржуазно-націоналістичних партій. Мешканці Коршева Г. Я. Семчук, Г. П. Кащук, Ф. В. Досин, С. М. Сваричевська
відвідували збори комуністів і читки забороненої літератури. Згодом вони стали активними борцями за соціалістичні перетворення.
Довгождане визволення прийшло у вересневі дні 1939 року. 19 вересня жителі Коршева з великою радістю зустріли Червону Армію. З цієї нагоди відбувся мітинг. Із словами привітання перед радянськими воїнами виступив місцевий активіст В. І. Марусяк. Відразу селяни обр&ли комітет, і над будинком, де він розмістився, замайорів червоний прапор. Комітет розподілив серед бідняків 175 га поміщицької землі та худобу, налагодив роботу кооперативної крамниці, забезпечив дітей бідняків одягом і взуттям.
Значною подією в житті коршівських селян стали вибори до Народних Зборів Західної України, що відбулися в жовтні 1939 року, та до місцевих органів Радянської влади. Головою сільської Ради обрали М. О. Годованця, секретарем - О. В. Мосійчука.
Сільська Рада допомагала бідняцько-середняцьким господарствам провести сівбу, забезпечувала їх насінням і робочою худобою. Налагоджено було роботу школи. З січня 1940 року в ній почали навчати за програмою семирічки, викладання здійснювалося українською мовою. При школі відкрито вечірні курси ліквідації неписьменності, де вивчали грамоту понад 200 чоловік.
За новим адміністративно-територіальним поділом Коршів з 1 квітня 1940 року став районним центром. Тут створено районні радянські, партійні та комсомольські органи. Райком партії (перший секретар М. С. Конченко) провів значну організаторську роботу серед селян, готуючи їх до переходу на колективне господарювання. Навесні 1941 року в Коршеві створено колгосп «Паризька комуна», він об'єднав 56 бідняцьких господарств. Головою обрали В. Ф. Костишина. За колгоспом закріпили 78 га землі. На полях сільгоспартілі першої колгоспної весни з'явився трактор.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коршів