Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Гвіздець
ГВІЗДЕЦЬ - селище міського типу (з 1940 р.), центр селищної Ради. Лежить на правому березі річки Чорнявої, за 22 км від районного центру. Залізнична станція. Через селище проходить шосе. Населення - 1540 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Берем'яни, Остапківці, Чехова.
В селищі розміщені цегельний завод, відділення «Сільгосптехніки», міжколгоспбуд, трансформаторна підстанція та бригада колгоспу «Іскра», за якою закріплено 518 га землі. Господарський напрям - м'ясо-молочне тваринництво.
В республіканському змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня Гвіздецький цегельний завод зайняв перше місце, нагороджений перехідним Червоним прапором Республіканської ради профспілок.
У Гвіздці є середня школа, допоміжна школа-інтернат, філіал Городенківської музичної школи, будинок піонерів, бібліотека, будинок культури, ленінська кімната-музей. Встановлено пам'ятник В. І. Леніну. В селищі працює районна лікарня, поліклініка, дитяча та жіноча консультація. Лише за останні 5 років мешканці Гвіздця звели понад 100 будинків.
Вперше Гвіздець згадується в документі 1373 року.
З 1520 до 1531 року Гвіздець перебував під владою молдавських господарів. 1540 року польський король надав Гвіздцю магдебурзьке право. В кінці 90-х років XIX ст. через Гвіздець пройшла залізниця, що зумовило перетворення його на значний торговельно-ремісничий осередок. В роки польської окупації у Гвіздці діяла організація КПЗУ. В 1928 році тут створено профспілкову організацію сільськогосподарських робітників.
Під час німецько-фашистської окупації мешканці селища чинили опір гітлерівцям. В. І. Бандога та П. Ф. Михальчук відмовилися служити в дивізії «СС-Галичина», за що були розстріляні. Партизани-ковпаківці діставали в Гвіздці всебічну допомогу. В бою за визволення селища від окупації поліг Герой Радянського Союзу М. П. Скачков. На братській могилі полеглих воїнів споруджено пам'ятник.
У Гвіздці народився український художник Я. В. Пстрак (1878-1920).
На території Гвіздця виявлено курган доби бронзи.
В республіканському змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня Гвіздецький цегельний завод зайняв перше місце, нагороджений перехідним Червоним прапором Республіканської ради профспілок.
У Гвіздці є середня школа, допоміжна школа-інтернат, філіал Городенківської музичної школи, будинок піонерів, бібліотека, будинок культури, ленінська кімната-музей. Встановлено пам'ятник В. І. Леніну. В селищі працює районна лікарня, поліклініка, дитяча та жіноча консультація. Лише за останні 5 років мешканці Гвіздця звели понад 100 будинків.
Вперше Гвіздець згадується в документі 1373 року.
З 1520 до 1531 року Гвіздець перебував під владою молдавських господарів. 1540 року польський король надав Гвіздцю магдебурзьке право. В кінці 90-х років XIX ст. через Гвіздець пройшла залізниця, що зумовило перетворення його на значний торговельно-ремісничий осередок. В роки польської окупації у Гвіздці діяла організація КПЗУ. В 1928 році тут створено профспілкову організацію сільськогосподарських робітників.
Під час німецько-фашистської окупації мешканці селища чинили опір гітлерівцям. В. І. Бандога та П. Ф. Михальчук відмовилися служити в дивізії «СС-Галичина», за що були розстріляні. Партизани-ковпаківці діставали в Гвіздці всебічну допомогу. В бою за визволення селища від окупації поліг Герой Радянського Союзу М. П. Скачков. На братській могилі полеглих воїнів споруджено пам'ятник.
У Гвіздці народився український художник Я. В. Пстрак (1878-1920).
На території Гвіздця виявлено курган доби бронзи.