БУКАЧІВЦІ - селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на лівому березі Дністра, за 36 км від районного центру. Залізнична станція. Населення - 1911 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Букачівська Слобода, Витань, Посвірж.
В селищі - центральна садиба радгоспу ім. Горького. Виробничий напрям господарства м'ясо-молочний. Земельних угідь 3934 га. З них осушено перезволожених 427 га. Передовики виробництва - колишній голова колгоспу М. І. Бондар та колгоспниця П. Ф. Костик нагороджені орденом Леніна.
Є середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 8 магазинів, ощадна каса. Працює близько 300 чоловік інтелігенції. Селище перебудовується. За останні 10 років зведено понад 350 житлових будинків.
Уперше в письмових джерелах Букачівці згадуються у 1438 році. В кінці XV ст. Букачівці віднесено до категорії містечок з магдебурзьким правом. Розвиткові торгівлі й ремесел сприяв торговий шлях Львів-Галич, що пролягав через місто. Великої шкоди завдавали містечку напади татар, молдавських господарів та постої польського війська.
У травні 1745 року тут побували опришки.
Під впливом першої російської революції жителі селища у 1906 році взяли участь в аграрному страйку.
З грудня 1939 по 13 березня 1959 рік Букачівці - районний центр.
Через Букачівці у вересні 1943 року прохо
дили загони партизанського з'єднання С. А. Ковпака.
В селищі 2 пам'ятники воїнам, що віддали своє життя в боях за визволення Букачівці в і навколишніх сіл від німецьких загарбників, та пам'ятник загиблим від рук українських буржуазних націоналістів.
У Букачівцях проживає В. І. Котнюк, учасник громадянської війни в Іспанії.
Дивиться також інші населені пункти району: