Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За період окупації гітлерівці знищили в Нижневі вапняний завод, 279 будинків (в т. ч. 102 житлові), розстріляли 64 чоловіка (крім тих, які були знищені в м. Тлумачі і Станіславі), вивезли до Німеччини 126 чоловік. Окупанти нещадно грабували населення, забрали багато хліба, худоби.
1 квітня 1944 року радянські війська вступили у Нижнів. Населення захоплено вітало своїх визволителів, подавало їм всебічну допомогу. За це фашисти жорстоко розправилися з жителями, коли знову зайняли село. На сміливий подвиг пішла тоді сім'я О. М. Рибки, яка з квітня до липня 1944 року переховувала пораненого радянського офіцера. Гестапівці арештували О. М. Рибку і жорстоко його катували,
але патріот не видав пораненого. Життя офіцера врятували. Перед відступом фашисти вчинили новий кривавий злочин. Зігнавши в приміщення школц всіх чоловіків села, вони оголосили: коли загине хоч один німець, школу буде висаджено в повітря. Гітлерівські головорізи розстріляли тоді кількох жителів.
Жорстокий бій з ворогом за Нижнів розгорнувся 14 квітня 1944 року. Особливою сміливістю й мужністю відзначився командир батареї, гвардії старший лейтенант Самойлов. Радянські воїни підпустили гітлерівців на дуже близьку відстань і потім відкрили по них вогонь з гвинтівок та автоматів. Ворожа атака була відбита. На полі бою залишилось близько 50 фашистських солдатів та офіцерів. 15 квітня 2-й мотострілецький батальйон продовжував бій за село. Командир роти лейтенант Махов зайняв оборону в будинках, що нижче від станції, проти двоповерхового будинку, в якому засіли німецькі автоматники. Виконуючи наказ командира роти, лейтенант Мойсеєнко зі своїм взводом вибив фашистів з того будинку і зайняв новий оборонний рубіж. Ворог відкрив артилерійсько-мінометний вогонь. Смертельно поранений лейтенант Мойсеєнко з останніми словами звернувся до взводу: «Товариші, тримайтесь!». На допомогу підійшла рота Махова, і відважні гвардійці відстояли рубіж.
Після запеклих боїв у травні-липні радянські війська перейшли у широкий наступ, і 25 липня 1944 року частини 18-го гвардійського стрілецького корпусу остаточно визволили Нижнів.
Відновлювали свою роботу сільська Рада, школа, клуб, бібліотека. Трудящі активно допомагали фронту, добровільно вносили кошти на будівництво авіаланки і танкової колони, передплачували 4-у воєнну позику, здавали державі сільськогосподарську продукцію.
Близько 200 жителів села вступили до лав Червоної Армії, щоб громити ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни.
36 нижнівців полягли в боях за визволення Вітчизни, за свободу народів Польщі, Чехословаччини, Угорщини, під час штурму Відня й Берліна. З високими бойовими нагородами повернулися до села демобілізовані воїни: М. А. Куриляк, Д. Т. Павлів, Д. В. Ковалюк, М. Д. Віконський, В. П. Сабат та інші.
Та й після війни деякий час недобитки буржуазних націоналістів жорстоким терором силкувалися загальмувати відновлення Радянської влади. Але їхні нахмагання виявилися марними. Трудящі села дали гідну відсіч бандитам, вони організували винищувальний загін і, спираючись на допомогу влади, завдали нищівної поразки оунівцям.
1949 року в селі створили первинну партійну організацію. Своїм найважливішим завданням вона ставила організувати в селі колгосп. Селяни поступово переконувались в перевагах артільного господарювання, зокрема, вони пересвідчилися у цьому на прикладі першого колгоспу в області, відродженого в сусідньому селі Буківній.
Навесні 1950 року в Нижневі засновано сільськогосподарську артіль ім. Б. Хмельницького. Спочатку бракувало досвіду, не вистачало підготовлених
кадрів. Та Радянська держава подавала колгоспникам допомогу коштами, технікою, фахівцями. На полях артілі працювали трактори і, комбайни з МТС. Молода артіль одержала 600 цнт насіння і 40 тис. крб. державної позики. Зростало громадське господарство. В 1952 році артіль об'єдналася з колгоспом «Червоний партизан» с. Смерклева. Того ж року об'єдналися дві
Нижнів
Сторінка 5 з 7
Окупанти й оунівці жорстоко переслідували сільських активістів. Першим від їх рук загинув Т. В. Тащук. У жовтні 1943 року ворогові вдалося вистежити й стратити разом з батьками Марійку Сабат. За опір окупантам були вбиті також Д. М. Пиварчук, О. П. Мисюга, В. І. Олійник, М. Ю. Міщанин, М. В. Іванів та інші патріоти. 1 квітня 1944 року радянські війська вступили у Нижнів. Населення захоплено вітало своїх визволителів, подавало їм всебічну допомогу. За це фашисти жорстоко розправилися з жителями, коли знову зайняли село. На сміливий подвиг пішла тоді сім'я О. М. Рибки, яка з квітня до липня 1944 року переховувала пораненого радянського офіцера. Гестапівці арештували О. М. Рибку і жорстоко його катували,
але патріот не видав пораненого. Життя офіцера врятували. Перед відступом фашисти вчинили новий кривавий злочин. Зігнавши в приміщення школц всіх чоловіків села, вони оголосили: коли загине хоч один німець, школу буде висаджено в повітря. Гітлерівські головорізи розстріляли тоді кількох жителів.
Жорстокий бій з ворогом за Нижнів розгорнувся 14 квітня 1944 року. Особливою сміливістю й мужністю відзначився командир батареї, гвардії старший лейтенант Самойлов. Радянські воїни підпустили гітлерівців на дуже близьку відстань і потім відкрили по них вогонь з гвинтівок та автоматів. Ворожа атака була відбита. На полі бою залишилось близько 50 фашистських солдатів та офіцерів. 15 квітня 2-й мотострілецький батальйон продовжував бій за село. Командир роти лейтенант Махов зайняв оборону в будинках, що нижче від станції, проти двоповерхового будинку, в якому засіли німецькі автоматники. Виконуючи наказ командира роти, лейтенант Мойсеєнко зі своїм взводом вибив фашистів з того будинку і зайняв новий оборонний рубіж. Ворог відкрив артилерійсько-мінометний вогонь. Смертельно поранений лейтенант Мойсеєнко з останніми словами звернувся до взводу: «Товариші, тримайтесь!». На допомогу підійшла рота Махова, і відважні гвардійці відстояли рубіж.
Після запеклих боїв у травні-липні радянські війська перейшли у широкий наступ, і 25 липня 1944 року частини 18-го гвардійського стрілецького корпусу остаточно визволили Нижнів.
Відновлювали свою роботу сільська Рада, школа, клуб, бібліотека. Трудящі активно допомагали фронту, добровільно вносили кошти на будівництво авіаланки і танкової колони, передплачували 4-у воєнну позику, здавали державі сільськогосподарську продукцію.
Близько 200 жителів села вступили до лав Червоної Армії, щоб громити ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни.
36 нижнівців полягли в боях за визволення Вітчизни, за свободу народів Польщі, Чехословаччини, Угорщини, під час штурму Відня й Берліна. З високими бойовими нагородами повернулися до села демобілізовані воїни: М. А. Куриляк, Д. Т. Павлів, Д. В. Ковалюк, М. Д. Віконський, В. П. Сабат та інші.
Та й після війни деякий час недобитки буржуазних націоналістів жорстоким терором силкувалися загальмувати відновлення Радянської влади. Але їхні нахмагання виявилися марними. Трудящі села дали гідну відсіч бандитам, вони організували винищувальний загін і, спираючись на допомогу влади, завдали нищівної поразки оунівцям.
1949 року в селі створили первинну партійну організацію. Своїм найважливішим завданням вона ставила організувати в селі колгосп. Селяни поступово переконувались в перевагах артільного господарювання, зокрема, вони пересвідчилися у цьому на прикладі першого колгоспу в області, відродженого в сусідньому селі Буківній.
Навесні 1950 року в Нижневі засновано сільськогосподарську артіль ім. Б. Хмельницького. Спочатку бракувало досвіду, не вистачало підготовлених
кадрів. Та Радянська держава подавала колгоспникам допомогу коштами, технікою, фахівцями. На полях артілі працювали трактори і, комбайни з МТС. Молода артіль одержала 600 цнт насіння і 40 тис. крб. державної позики. Зростало громадське господарство. В 1952 році артіль об'єдналася з колгоспом «Червоний партизан» с. Смерклева. Того ж року об'єдналися дві