Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Черче

церковників з Рогатина запеклий націоналіст-клерикал - станіславс ький епіскоп Хомишин. Два тижні він правив молебні та вів антирадянську й антикомуністичну пропаганду. Але від цього справи церковників не поліпшились. У ці дні в Черчому комуністи розповсюдили багато листівок і прогресивних антирелігійних брошур.
Тривала боротьба трудящих Черчого успішно завершилась у вересневі дні 1939 року. Ще до приходу Червоної Армії в селі був створений тимчасовий комітет, його очолив Г. Г. Дмитрів. Комітет організував загін Червоної гвардії для підтримки громадської безпеки. 19 вересня, день вступу до Черчого радянських військ, став днем свята визволення. При в'їзді до села спорудили арку, прикрашену квітами. Над нею майорів червоний прапор свободи. З музикою, з щирим серцем, подякою, хлібом-сіллю зустрічали трудящі червоноармійців.
Тимчасовий революційний комітет облікував монастирську й церковну землю й розподілив її серед бідняків.
В день виборів до Народних Зборів Західної України жителі Черчого і навколишніх сіл обрали своїм депутатом колишню біднячку - свою землячку Г. Г. Гоголь. У грудні 1939 року було обрано сільську Раду, головою якої став Г. Г. Дмитрів. Рада приступила до впорядкування курорту, маслозаводу, подбала про трудовлаштування безробітних.
Вживалися заходи щодо широкої організації народної освіти, ліквідації неписьменності. Почала працювати семирічна школа. У клубі запрацювали гуртки художньої самодіяльності. Прийняла перших книголюбів-читачів сільська бібліотека.
У 1940 році була створена комсомольська організація, її засновниками стали М. Я. Стек (секретар), М. Д. Дячишин, М. С. Рудницький.
В кінці 1940 року почала діяти ініціативна група для створення колгоспу.
Напад гітлерівської Німеччини перешкодив здійснити плани багатьох соціально-економічних і культурних заходів.
Почалися страшні дні окупації. Першими жертвами фашистів стали П. Д. Дячишин, голова сільської Ради Г. Г. Дмитрів, активістка П. Г. Копцюх. На каторжні роботи до Німеччини вивезли насильно 46 жителів села. Не раз побували в катівнях активісти Г. Г. Чолій, С. М. Гладун, С. М. Галата, М. Д. Дячишин, М. Я. Стек та інші.
Пограбовані жителі голодували. До схід сонця людей гнали у село Дегову, де знаходилось т. зв. лігеншафт, тут вони працювали, як раби.
Проте трудящі Черчого, які пізнали радість свободи, не мирились з фашистською неволею, чинили опір ворогам. В. П. Космина відмовився здавати фашистам молоко, а Д. І. Дячишин - послати свого сина на каторгу до Німеччини, за це їх покарали і відібрали корів. Комсомолець А. Д. Белнів відмовився носити воду фашистам на передову лінію, а його сестра Оксана перешкодила гітлерівцям грабувати своє майно. За це німці замордували всю їхню сім'ю, не пошкодували навіть шестирічну дитину.
25 липня 1944 року Черче визволили воїни Червоної Армії. У розгромі фашистських загарбників брали участь і жителі села. Понад 80 чоловік захищали Радянську Батьківщину на фронтах Великої Вітчизняної війни. Понад 30 з них удостоєні урядових нагород. На честь жителів, які загинули на фронтах війни, в центрі Черчого встановлено пам'ятник.
Нове життя народжувалося у напруженій боротьбі. Жителям села, крім господарських труднощів, довелось долати підступи бандерівських банд, від рук яких загинули колишні члени КПЗУ Г. Г. Чолій, С. Малецький, активісти О. Геба, П. І. Лібер, П. Чолій, М. М. Галата та інші.
Та скоро з допомогою держави і трудящих східних областей всі труднощі і перешкоди було усунено.
Вже у перший рік після визволення відкрили лікарню, медпункт, аптеку. Відновили роботу семирічна школа, клуб, бібліотека. Почали діяти зруйнований фашистами курорт, маслозавод. Депутати сільської Ради стали ініціаторами створення колгоспу, який було організовано в 1949 році. Першим його головою був П. Г. Дячишин. З 1950 року в селі розпочали свою діяльність партійна організація (секретар А. Д. Юзвенко) та комсомольська (секретар Д. В. Космина).
Помітну роль у громадському й господарському житті відігравали жінки. Жіночу раду з 1945 року очолювала активістка О. І. Юрків. Майже половину


Сучасна карта - Черче