Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Черче

Сторінка 3 з 6
було кілька ткацьких верстатів. Ткачі виготовляли льняні тканини з ниток замовника. В селі був коваль, 2 шевці, 2 кравці, муляр, столяр.
Багатії тримали в своїх руках крамницю, побудували приватний кустарний маслозавод, який давав їм чималий прибуток.
Ще 1905 року на території села виявили високоефективні сірководневі джерела та лікувальні грязі. У 1926 році місцеві жителі збудували тут купальню й організували лікування хворих на ревматизм. Та скоро купальню прибрала до своїх рук львівська буржуазія. Ціни за лікування стали швидко зростати, лікуватись тут могли тільки багачі.
Посилювався наступ польських окупантів на національні звичаї й культуру західноукраїнських трудящих. Тяжкі часи переживала і місцева школа, яка в той час була двокласною. У 1925 році в ній навчалося всього 52 учні. Середня, а тим більше вища освіта для дітей трудящих була недоступною. Властей цілком задовольняла початкова школа на селі. Тому понад 60 проц. населення не вміли читати й писати. Окупанти насильно запроваджували в школі навчання лише польською мовою. Незважаючи на репресії, селяни добилися викладання в школі двома мовами - польською і українською.
Трудящі Черчого уважно стежили за життям своїх братів на Радянській Україні. Сподівання на возз'єднання запалювали їх на боротьбу за своє визволення, яку очолили комуністи. У 1925 році в селі виник осередок КПЗУ, до складу якого входили Г. Г. Чолій (секретар), П. Д. Дячишин, С. І. Чолій, Р. В. Галата. Комуністи поширювали серед населення марксистську літературу: «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса, «Чергові завдання Радянської влади» В. І. Леніна, прогресивну газету «Сель-Роб» та інші, розповідали про успішне будівництво соціалізму на Радянській Україні. Вони працювали і в легальних організаціях, вели боротьбу проти асиміляторської політики польських панів і проти українських буржуазних націоналістів.
Коли в 1938 році націоналісти намагалися зірвати маївку, їх розігнали жінки, яких організувала голова «Жіночої громади» Г. Г. Гоголь. Учасники маївки з червоними прапорами пройшли головною вулицею села. Націоналістичні організації не мали підтримки у селян. Організоване ними товариство «Луг» розвалилося.
Осередок КПЗУ зміцнювався, поповнював свої лави за рахунок передових селян. Він мав чималий безпартійний актив. Не було жодного революційного свята, коли б члени КПЗУ не вивішували червоних прапорів, не розповсюджували б листівки, не організовували б маївок з червоними прапорами, промовами та з закликами до возз'єднання Західної України з Радянською Україною. Польська поліція перед кожним революційним святом намагалася заарештувати комуністів. По кілька разів заарештовували Г. Г. Чолія, П. Д. Дячишина, С. І. Чолія. Але боротьба не припинялася. У 1936-1939 рр. над селом знову й знову майоріли червоні прапори.
1937 року робітники, що працювали на Черченському курорті, організували страйк. Його очолили активісти Г. Г. Чолій, М. Стечак, Є. І. Стецишин, Р. Д. Стечак та ін. Страйкуючі вимагали від власників курорту підвищити заробітну плату на 50-100 проц., скоротити робочий день і поліпшити побутові умови. Після трьох днів страйку власники змушені були задовольнити вимоги робітників і погодитись на організацію каси соціального забезпечення.
Успішно провели комуністи збір підписів під протестом проти ув'язнення вождя німецьких пролетарів Ернста Тельмана. У листівці, виданій ними, викривався план воєнного нападу на СРСР, який готувала міжнародна реакція. Листівка закінчувалася лозунгами: «Хай живе уряд Рад!», «Хай живе СРСР!», «Хай живе КПЗУ!», «Геть з нападом на СРСР!». Члени КПЗУ зібрали серед населення кошти
на користь республіканської армії Іспанії. В селі відбулася нарада комуністів з питань набору добровольців до інтернаціон альних бригад. У складі української роти ім. Т. Г. Шевченка, яка входила до інтернаціональної бригади, боровся й загинув за щастя іспанського народу житель села М. Лібер.
Широко розгорнули комуніс ти атеїстичну роботу, завдяки чому багато жителів села перестали відвідувати церкву. 1932 року уперше в селі був похований без присутності попа активіст Р. В. Залипка. Це так перелякало служителів культу, що скоро до села прибув у супроводі великого почту


Сучасна карта - Черче