Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 5 з 18
продовжували діяти опришки на чолі з Дмитром Марусяком та Мироной Штолюком, оспіваним у народних піснях. Саме в Коломийському окрузі 1815 року австрійські власті створили загони гірських стрільців для боротьби з опришками. До 1836 року тут налічувалося близько 70 стрілецьких постів. Схоплених опришків судили і страчували в Коломиї. У 1846 році селяни Коломийського округу відмовилися виконувати панщину, і проти них надіслали війська.
Тривалий час Коломия лишалася важливим культурним осередком Прикарпаття. Тут працювали талановиті майстри, що створили шедеври мистецтва. На жаль, від їхньої спадщини залишилося небагато. Захоплення і подив викликає і нині дерев'яна Благовіщенська церква та дзвіниця, збудовані в 1587 році. Серед творів XVII ст. виділяється «Розп'яття з пристоячими».
Чудові мистецькі вироби виходили з рук умільців-гончарів. Це свічники, ставники, глечики. Збереглися відомості про коломийських майстрів середини XVII ст. Петра Піскозуба, Івана Батистяка, Миколу Юркевича. Пензлю К. М. Устияновича належать монументальні розписи однієї з коломийських церков XIX ст. Різьблені прикраси в ній виконані майстром із Закарпаття Юрком Морозенком. Різьбленими
птахами і деревами прикрашений віз, зроблений 1732 року. Він зберігається в Коломийському музеї.
Великим культурним надбанням стали фольклорні твори-коломийки. Перші згадки про них належать до XVII ст. В 20-х роках XIX ст. коломийки почали записувати. В них оспівувалася доля трудящих, їх мрії про волю, про визволення від чужоземного гніту, любов до рідного краю. Це яскраво відбилося в коломийці про гуцула, який побував 1814 року в складі австрійських військ у Парижі. Гуцул пильно оглядав Париж, та зрештою прийшов до висновку, що «Коломия - ліпша». 1880 року Іван Франко, перебуваючи в коломийській тюрмі, записав одну з антипанських коломийок:
Бодай пани панували, Бодай пани жили - Бодай пани в Коломиї Каміння возили.
Як видно з перепису 1787 року, в Коломиї існували школи при костьолі й синагозі. Лише 1811 року засновано Головну окружну школу. В 1818 році в ній було 6 класів і працювало 6 учителів. Навчали тут німецькою, латинською і польською мовами. Відвідувати школу могли лише діти шляхти та заможних міщан.
Коломия висунула з свого середовища в XIX ст. таких відомих прогресивних діячів, як український педагог і громадський діяч Й. М. Кобринський (1818- 1901) - автор виданої 184 року у Львові книги «Буквар, новим способом уложений для домашньої науки» та методичного посібника до нього - «Спосіб борзо виучити читати», де вперше на Західній Україні подано гражданський шрифт і запропоновано прогресивний звуковий синтетичний метод навчання грамоти.
Під час революції 1848-1849 рр. в Австрії і Угорщині пожвавилося громадське життя в Коломиї. В травні 1848 року виникла окружна «Руська рада», до якої зверталися зі своїми скаргами селяни. Очолив «Руську раду» директор Коломийської школи Микола Верещинський. Він ставив питання перед головною «Руською радою» про усунення зловживань під час збирання податків з селян. Депутатом до рейхсрату від Коломийського виборчого округу було обрано селянина Степана Лесюка, який закликав підтримати угорську революцію.
Політичне пожвавлення позначилося і на культурному житті міста. Створився аматорський драматичний гурток під керівництвом Івана Озаркевича, який з великим успіхом ставив переробку п'єси І. П. Котляревського «Наталка Полтавка» та «Сватання на Гончарівці» Г. Ф. Квітки-Основ'яненка. Вистави відбувалися напередодні торгового дня, в четвер, коли до Коломиї збиралося чимало народу. Тоді ж засідала і «Руська рада».
До Коломиї часто приїжджали театральні колективи інших міст. В 1864 році тут виступав театр «Руська бесіда» на чолі з О. В. Бачинським, в 1880 році - трупа Т. Романович зі Львова, яка поставила «Грозу» О. М. Островського в перекладі М. І. Павлика. П'єси М. Горького ставив 1905 року в Коломиї український народний театр, який очолював М. К. Садовський.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия