Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Зміцнювався вплив багатих родин в організації виробництва, торгівлі. Основні посади в місті зосереджувалися в їх руках. Цехмістром гончарного цеху був Петро Піскозуб, а бондарського - Іван Піскозуб. До багатих родин належали Білоскурські, Стадниченки. Міський магістрат і надалі підлягав королівському війтові і старості. Одночасно посилювалася й роль лихварів, які давали позички ремісникам, селянам, а також дрібній шляхті не тільки Коломиї та її околиць, а навіть віддалених місцевостей. У квітні 1767 року, наприклад, один з лихварів забрав 7 чумацьких возів у дрібних шляхтичів з Березова.
Ще більше терпіли мешканці міста від конфедерацій (тимчасових військовополітичних союзів). Під час збройної боротьби між окремими групами магнатів і шляхти конфедерати знущалися над простим народом, грабували міщан. В реєстрі ревізії 1670 року про сплату подимного податку поряд з 30 звичайними будинками в центрі міста 32 будинки значаться як «убогі». В Коломиї налічувалося тоді лише 170 будинків, проживало близько 1000 чоловік. Населення міста несло різні повинності, як і раніше, але тепер вони збільшилися, було введено подимний податок, а також підводну повинність. У 1771 році укладено угоду між єврейською громадою і рештою міщан про розподіл цієї повинності.
Старостами і війтами були польські магнати й шляхтичі. В магістраті панувала польська мова. А коли до міських актових книг потрапляв документ українською мовою, то його писали латинськими літерами. На рубежі XVII-XVIII ст. ст. і тут поширилася ненависна унія. Все це загострювало і ускладнювало соціальні та національно-релігійні суперечності.
В околицях Коломиї розгорталися опришківські виступи. У 1676-1682 рр. тут діяв загін Івана Винника (Печеника). У 1703 році Іван Пискливий готував загін із 30 опришків для наступу на Коломию. На Покутті активно діяв зі своїм загоном славний Олекса Довбуш. Коли він загинув у червні 1745 року, шляхетські кати розрубали тіло Довбуша на 12 частин і виставили його в Коломиї та інших містечках і селах Покуття на острах населенню.
Протягом XVIII ст. місто зростало повільно. В 1761 році в Коломиї налічувалося 364 будинки, більш значними підприємствами були 2 млини і винниця. З опису
замку видно, що його занедбали. Міщани несли сторожову службу, а також відбували повинності по укріпленню оборонних споруд, гребель.
За першим поділом Польщі більша частина території Руського воєводства, в т. ч. і Коломия, відійшла до Австрії. Після загарбання Австрією Буковини становище Коломиї істотно змінилося - пересунувся державний кордон, порушилися торгові зв'язки з Наддніпрянською Україною. Коломия втратила значення адміністративного центру, вона стала звичайним містом, яке входило до Станіславського округу. В 1772 році місто позбавилося сіл Матеївців, Королівки, Корнича, Кропивища, їх включили до складу державних маєтків. Земельні володіння міста дуже зменшилися. За даними поземельного перепису 1787 року, вони становили 56 моргів орної землі та 5127 моргів сіножатей і пасовиськ, до того ж, великі ділянки цих угідь належали церковникам і шляхті. Коломия стала невеликим ремісничо-торговельним містечком місцевого значення. Більшість міщан займалася сільським господарством. З промислів переважали гончарство, а також ґуральництво (в місті діяло 13 винниць).
Австрійський уряд на українських землях насаджував німецьких колоністів. Вже 1803 року поблизу Коломиї 40 німецьких колоністів заснували поселення Маріямгільф, у 1818 році виник Багінсберг, в 1833 - Вінцентівка.
В 1811 році створено Коломийський округ, до якого в основному належала територія колишнього повіту. 1817 року він складався з 15 міст і містечок, 204 сіл, де проживало 157 617 чоловік.
Коломия зростала дуже повільно, у 1849 році у 460 будинках проживало 8000 чоловік. Було багато казарм, військових складів. Тут формувалися військові частини з рекрутів, тому Коломия так часто згадується в рекрутських співанках. Становище основної маси населення за австрійського панування майже не змінилося. Воно платило численні податки, відбувало важку рекрутську повинність. Посилювалося незадоволення феодально-абсолютистським режимом Габсбургів. У 1813 році мешканці міста вороже зустріли запровадження податку з заробітної плати. В навколишніх селах не припинялися антифеодальні виступи,



Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия