Сторінка 4 з 6
радянські активісти Д. М. Вівчарик, Ю. О. Човганюк, М. Д. Бойчук, комсомолка О. Д. Човганюк та інші.
Але ні бандитські наскоки, ні труднощі перших післявоєнних років не залякали селян. Вони активно включилися у загальнонародну боротьбу за відбудову і розвиток господарства, за здійснення соціалістичних перетворень.
В жовтні 1948 року в Чернятині відновлено колгосп, йому присвоїли ім'я Івана Франка. В 1949 році артіль мала 1016 га землі, 39 коней, 18 корів, кілька десятків свиней. В перші післявоєнні роки колгоспникам довелося подолати серйозні труднощі. Не вистачало тягла, посівного матеріалу, машин, а також досвіду роботи.
Для якнайшвидшого впровадження в життя заходів щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспу Городенківський райком КП України в 1949 році направив на постійну роботу до Чернятина групу комуністів. 1950 року в селі створено партійну організацію, до складу якої ввійшли 6 чоловік. Комуністи спрямували свої зусилля на швидке піднесення всіх галузей колгоспного виробництва. На партійних зборах регулярно розглядалися питання роботи правління колгоспу, бригад і окремих ланок, тваринницьких ферм, будівельників. До 1951 року в колгоспі були випадки зволікання польових робіт. Комуністи допомогли правлінню впровадити науково обгрунтовані методи землеробства, встановлювати правильні строки сівби і збирання врожаю, раціонально розставити кадри, забезпечити вчасне вивезення добрив та підготовку насіння і техніки.
Колгоспна партійна організація брала безпосередню участь в усіх виробничих процесах громадського господарства, вивчала досвід кращих працівників, добивалася, щоб він став надбанням усіх колгоспників. Неослабна увага приділялася основній галузі артілі - рільництву. В цей період у колгоспі було запроваджено глибоку оранку, виготовлення компостів, потоковий метод збирання врожаю. Комуністи популяризували досвід передовиків, зокрема, доярки М. В. Буньки, ланкових М. Ф. Стефанчук, П. І. Неміш та інших.
1952 року колгосп одержав від держави позику на придбання корів та машин. Вже наступного року більшість робіт у рільництві було механізовано. Артіль почала будівництво тваринницьких приміщень.
40-річчя Великого Жовтня колгосп ім. Франка зустрічав значними трудовими досягненнями - він став одним із кращих у районі.
Механізація виробництва, впровадження нової агротехніки, поліпшення організації праці - все це сприяло неухильному підвищенню врожайності. В 1968 році тут зібрали з кожного гектара посіву буряків на 150 цнт більше, ніж у 1960 році.
В розвинену галузь перетворилося тваринництво. Доярки колгоспу перейняли досвід доярки із Снятинського району Героя Соціалістичної Праці Марії Ферлей. У 1968 році колгосп виробив 601 цнт молока і 74,5 цнт м'яса на 100 га угідь.
З допоміжних галузей виробництва розвинуто садівництво. Колгоспники розширюють площу під садом за рахунок чагарників і невжитків. У 1953 році артіль мала саду всього 7 га, а 1968 - 65 гектарів.
Розвиток громадського господарства забезпечує неухильне зростання прибутків, дає можливість колгоспу вести широке будівництво. В 1940 році колгосп мав лише 5 виробничих споруд, а тепер їх налічується понад 30, зокрема, водонапірна башта, пилорама, цегельний завод, 6 корівників, 3 свинарники з відгодівельними майданчиками. Є приміщення для збереження мінеральних добрив, завершено спорудження будинків тваринника і механізатора, лазні, автобусної станції, багатоквартирного будинку для спеціалістів.
Посилюються економічні зв'язки колгоспу ім. І. Франка з державними і міжколгоспними підприємствами. 1965 року артіль внесла членський пай до міжколгоспної будівельної організації.
Розвиток громадського господарства забезпечує неухильне зростання оплати праці колгоспників. З 1959 року тут запроваджено грошову оплату праці. Середня заробітна плата колгоспника в 1968 році становила 70 крб. на місяць.
До возз'єднання з Радянською Україною мешканці Чернятина не могли одержувати кваліфіковану медичну допомогу. Радянська влада подбала про налагодження охорони здоров'я в кожному населеному пункті. Спочатку в
Дивиться також інші населені пункти району: