Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чернятин

Сторінка 3 з 6
бідняків і батраків. їм передано 987 га поміщицької землі, 40 коней, 60 корів, вози, плуги та інший реманент.
У жовтні 1939 року в селі відкрито семирічну школу з українською мовою навчання, із східних областей України сюди прибули висококваліфіковані вчителі. Почав діяти клуб, де селяни вперше в житті побачили кінофільм. З величезним інтересом проглянули вони фільми «Ленін у Жовтні», «Людина з рушницею», «Чапаєв».
1940 року передова молодь об'єдналася в комсомольську організацію. Першими комсомольцями були Д. І. Човганюк, 6. П. Процюк, Ю. Д. Гладиш. Уже наступного місяця з ініціативи комсомольців у Чернятині створено колгосп ім. Кірова. Спочатку в ньому об'єдналося 80 сімей бідняків і середняків. Головою артілі обрано І. Ю. Михайлюка. Навесні 1941 року організовано ще один колгосп, очолив його І. А. Човганюк. Вже у перший рік артільного господарювання селяни відчули переваги колгоспного ладу. Колгосп ім. Кірова за допомогою Городенківської МТС в 1940 році виростив по 90 пудів зернових на гектарі - урожай значно вищий, ніж на полях селян-одноосібників. Колгоспники одержали на трудодень по 3 кг зерна та по 4 крб. Колишній бідняк Петро Бойків заробив 196 пудів хліба, 115 пудів картоплі, 2тис. крб., а конюх Павло Бойків - 186 пудів хліба, 138 пудів картоплі, 1104 крб. Про такі заробітки раніше селяни-бідняки і мріяти не могли.
Між ланками і бригадами колгоспу розгорнулося соціалістичне змагання. Комсомольська ланка М. І. Човганюк, а також ланки М. О. Сторощук і Д. М. Калинки завоювали право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці.
Та почалася Велика Вітчизняна війна. Всі радянські люди піднялися на ворога. Частина мешканців Чернятина пішла до Червоної Армії, інші - споруджували оборонні укріплення або евакуювалися в глиб країни і працювали там в колгоспах. 2 липня 1941 року Чернятин захопили угорські фашистські війська. Пізніше до села прибули німецькі частини. Вони зруйнували господарство колгоспу, захопили землю, пограбували майно, забрали майже всіх коней, більшу частину корів. Разом з фашистами в селі хазяйнували українські буржуазно-націоналістичні бандити, вони катували селян.
Тих, хто насмілювався підняти голос протесту проти звірств окупантів, розстрілювали. Так загинуло 22 чоловіка, зокрема М. С. Андрусяк, І. А. Косминка, Р. М. Міллер. На каторгу до Німеччини було вигнано 118 мешканців Чернятина. Трудящі чинили опір загарбникам, саботували заходи фашистських властей, ховали від гітлерівців хліб, худобу, ухилялися від служби у ворожій армії, від виїзду до Німеччини.
Наприкінці березня 1944 року Червона Армія вступила на територію Городенківського району. Частини 21-ї гвардійської механізованої бригади 26 березня 1944
року підійшли до села. 27 березня група танків, що наступала на Коломию, визволила від фашистів Чернятин.
Селяни доклали багато зусиль, щоб прискорити повний розгром ворога. Вони допомагали радянським військам продовольством. Молодь пішла в діючу армію. Понад 600 бійців з Чернятина воювали проти фашистів. За героїзм і відвагу понад 200 воїнів нагороджено орденами і медалями Союзу РСР. 216 уродженців Чернятина загинуло смертю хоробрих.
Чернятинська сільська Рада влітку 1944 року викликала Глушківську сільську Раду на змагання за кращу підготовку і проведення збирання врожаю, за своєчасне виконання всіх зобов'язань перед державою. Земельні громади в Чернятині ретельно готувалися до жнив. У кузні і теслярських майстернях відремонтовано З жатки, 5 молотарок, 4 двигуни. Жителі села здавали у фонд оборони молоко, м'ясо. Всі селяни передплатили 4-у державну воєнну позику. Тільки за один день 7 липня 1944 року вони внесли готівкою 32 тис. крб. Молодіжна бригада Меланії Михайлюк була занесена на обласну Дошку пошани за систематичне перевиконання норм виробітку при збиранні врожаю на землях державного фонду.
Відбудовувати господарство довелося в умовах жорстокої класової боротьби з недобитками буржуазно-націоналістичних банд, які чинили опір соціалістичним перетворенням. Вони палили колгоспні і селянські будівлі, знищували худобу, тероризували населення. 17 чоловік загинуло від рук бандитів. Серед них офіцер, інвалід Великої Вітчизняної війни В. П. Процюк,


Сучасна карта - Чернятин