Сторінка 6 з 6
Із простої селянки до державного діяча виросла Стефанія Йосипівна Хромичева. Доля її - типова доля звичайної радянської жінки. Злидні погнали її батька за океан, в Канаду, де він і загинув. Стефанія лишилась сиротою. Поневірялася в наймах. І тільки Радянська влада принесла їй
щастя. Навесні 1940 року дівчина вступила в колгосп. Її обрали ланковою. В перші післявоєнні роки бандерівські бандити погрожували її ланці: будете працювати в колгоспі - знищимо. Але Стефанія Йосипівна і її ланка не злякалися бандитів. На поле ходили з сапками і гвинтівками. Зі зброєю в руках виростили хороший врожай цукрових буряків. Незабаром стали п'ятисотенницями. С. Й. Хромичеву прийняли до лав КПРС. У 1953 році її обрали головою колгоспу ім. Івана Франка. 17 років С. Й. Хромичева беззмінно обіймала цю посаду. Талановитим організатором, добрим господарем виявила себе колишня біднячка. За вміле керівництво багатогалузевим господарством, за високі показники його розвитку С. Й. Хромичева удостоєна високого звання Героя Соціалістичної Праці. Вона нагороджена 3 орденами Леніна. Трудящі району, виявляючи їй високе довір'я, неодноразово обирали С. Й. Хромичеву депутатом Верховної Ради Української РСР.
Завдяки самовідданій праці трудящих Чернятин із відсталого бідного перетворився у благоустроєне, багате, культурне колгоспне село. Перед ним відкриваються великі перспективи нового піднесення економіки і культури.
Дивиться також інші населені пункти району: