Сторінка 5 з 8
вели з ними бесіди, читали лекції про політику Комуністичної партії і Радянської держави, про ленінську дружбу народів нашої країни. Систематично демонструвалися кінофільми. Комсомольська організація й актив села розгорнули також антирелігійну пропаганду. Вчительський колектив разом з сільськими активістами проводив наполегливу роботу по
ліквідації неписьменності. Було налагоджено роботу клубу, запрацювали гуртки художньої самодіяльності. Вже в 1947 році аматори Стецевої дали 67 концертів, з них 25 - для інших сіл і завоювали право участі в республіканському огляді, де посіли друге місце і одержали грошову премію.
Повсякденна виховна робота районної партійної організації, сільського активу давала позитивні результати. Колгоспники активно бралися до роботи, зростало артільне господарство. Тим часом одноосібники вступали до колгоспу. Позитивними щодо цього були екскурсії до передових колгоспів області. В 1947 році 327 селянодноосібпиків Стецевої побували в багатьох колективних господарствах республіки, на сільськогосподарських виставках у Москві та Києві. Після повернення додому вони подавали заяви про вступ до колгоспу.
Восени 1947 року було досягнуто перших трудових успіхів. Ланка М. В. Заренчук виростила по 406 цнт цукрових буряків з гектара, які тут культивувались вперше. Почин Заренчук підхопили й інші ланки. Між буряківниками колгоспу «Перше травня» розгорнулося соціалістичне змагання за вирощування високих врожаїв.
У травні 1948 року в селі створено первинну партійну організацію, а в листопаді наступного року в колгоспі організовано партійно-кандидатську групу. Її очолив Г. М. Палений. У червні 1950 року на базі партійно-кандидатської групи створено партійну організацію колгоспу. У вересні того ж року партійні організації села й колгоспу об'єдналися в територіальну партійну організацію. Комуністи, комсомольці, безпартійні вчителі виступали з лекціями, розповідали трудящим про переваги соціалізму над капіталізмом, колективного господарства - над одноосібним, про права трудящих СРСР. Особлива увага зверталася на викриття українського буржуазного націоналізму. Все це позитивно впливало на зростання творчої активності колгоспників.
Восени 1949 року Стецева стала селом суцільної колективізації. В серпні 1950 року на зборах членів артілей «Перше травня», ім. Т. Г. Шевченка (село Стецева) то ім. 30-річчя Жовтня (село Стецівка) прийнято рішення про їх об'єднання. Колгосп
названо «Перше травня». За ним було закріплено 3351 га сільськогосподарських угідь. Минуло небагато часу, і артіль стала передовим господарством області. Кращі буряківники М. В. Заренчук, М. М. Ткачук, Б. К. Курджос, які вирощували по 400 -500 цнт цукрових буряків з га, виступали з розповідями про свій досвід роботи перед колгоспниками інших артілей.
Комуністи й комсомольці звернули особливу увагу на дальше піднесення артільного
господарства. В 1950 році партійна організація з правлінням колгоспу розробили нову, більш раціональну структуру посівних площ артілі, подбали про технічне оснащення, впровадження комплексної механізації в усіх галузях виробництва. В артільному господарстві широко використовується електроенергія від державної високовольтної лінії. Колгоспники застосовують її на фермах (електродоїння, автонапування тощо). З кожним роком все більше машин працює у рільництві. Якщо в 1960 році артіль мала 24 трактори, 4 зернові комбайни, 19 автомобілів, то в 1968 році - 34 трактори, 14 комбайнів, 23 автомашини. В колгоспі споруджено ремонтні майстерні, які оснащено новими верстатами.
Технічне озброєння колгоспу, ведення господарства на науковій основі докорінно підвищили продуктивність праці, сприяли зростанню врожайності зернових і технічних культур, піднесенню продуктивності тваринництва. В 1950 році колгосп виростив по 14 цнт зернових на гектарі, в 1965 році - по 27 цнт, а в 1967 році - по 39 цнт. Провідною культурою є озима пшениця. Її посіви в 1967 році досягли 580 гектарів. Важливе місце в структурі посівних площ належить технічним культурам, зокрема цукровим бурякам. У 1968 році тут вирощено по 450 цнт коренів на кожному гектарі. Колгоспники збирають по 180-200 цнт картоплі, 25-32 цнт сухого листя тютюну,
Дивиться також інші населені пункти району: