Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стецева

прибуло 11 вчителів із східних областей України. У медичному пункті селяни отримували безплатну допомогу.
Радянська влада, колгоспний лад принесли трудящим Стецевої свободу, щастя, відкрили шлях до заможного життя. Але війна перешкодила дальшому здійсненню величних накреслень. З початком війни частина селян
пішла на фронт. 1 липня 1941 року в село вдерлися фашистські німецько-угорські війська. Окупанти відновили старі порядки. На селі верховодили куркулі, буржуазні націоналісти, які знову прибрали до своїх рук землю, наділену біднякам Радянською владою. Колгосп фашисти перетворили на маєток під управою угорських офіцерів. Тут силою примушували селян працювати від зорі до зорі. Крім того, їх обклали непосильними податками. Кожен двір повинен був здати окупантам по 7 цнт зерна з кожного га, по 500 літрів молока від корови.
За найменшу непокору фашисти жорстоко карали селян, кидали у тюрми. За роки окупації вони вбили 105 громадян Стецевої, 84 чоловіка було вивезено на каторжні роботи до Німеччини.
Стецівчани не мирилися з гітлерівською окупацією. Вони боролися проти загарбників. 617 громадян села билися з ворогом на фронтах у лавах Червоної Армії. З них понад 500 воїнів нагороджено орденами і медалями Союзу РСР. Героїчно громили ворога С. В. Никифорук, І. Й. Мельничук, Ю. І. Загорук, Д. Д. Мойсик, М. Т. Личук, Д. О. Печенюк, Д. М. Войцеховський, І. О. Фокшанський та інші.
Трудящі, які опинились під фашистським гнітом, чинили опір окупантам, саботували їх заходи, ховали худобу, зерно та інші продукти, переховували бійців Червоної Армії під час їх втечі з полону, допомагали партизанам-ковпаківцям. Це бентежило окупаційні власті. В серпні 1943 року вони надіслали в село циркуляр, у якому категорично попереджали: хто з селян буде переховувати військовополонених або надаватиме їм притулок, того чекає жорстока кара. За відмову здавати сільськогосподарські продукти фашисти розстріляли О. Личука, Т. Грицяка, В. Грицяка, І. Козьмика та інших.
30 березня 1944 року Стецеву було визволено від фашистських загарбників частинами 1-ї танкової армії генерала Катукова та воїнами 1-ї Чехословацької бригади. Швидко відновила діяльність сільрада, почали працювати школа, клуб, бібліотека. Влітку 1944 року в Стецевій було засновано комсомольську організацію, яку очолила Емілія Томаш.
Депутати сільради разом з комсомольцями повели рішучу боротьбу проти українських буржуазних націоналістів, очолили відбудову зруйнованого господарства, організували допомогу фронтові. До серпня 1944 року трудящі Стецевої передплатили позику на суму понад 100 тис. крб., внесли готівкою 354 тис. крб. на позику і на реактивну зброю «Прикарпатська Катюша», а також здали у фонд оборони 300 пудів хліба та 30 цнт м'яса.
У вересні 1945 року відновлено діяльність колгоспу «Перше травня». Він об'єднав 54 селянські господарства і мав 350 га землі. У важких умовах довелося вести артільне господарство: не вистачало тяглової сили (було всього пара волів, 4 корови та декілька коней), реманенту, насіння. Бандерівці й куркулі намагалися перешкодити відродженню артілі, терором і підпалами вони залякували селян, вели шалену антирадянську пропаганду. Оунівці вбили кращих активістів Стецевої І. Радомського, І. Томаша, Д. Сухолиткого, Б. Гав'юка, І. Тарнавськогй, Й. Никифорука, П. Журавського, І. Басалигу, Я. Чешика, С. Басалигу, Ю. Анатійчук, М. Буждиган, Т. Кузьмін, Г. Буждиган та інших.
Але жителі села успішно долали труднощі. Для боротьби проти бандитів було створено озброєну групу охорони громадського порядку на чолі з П. Башинським. Ця група, спираючись на всебічну підтримку селян, з допомогою органів державної безпеки зуміла за короткий час знешкодити оунівців. Банди згодом було повністю ліквідовано.
Колгосп дістав велику допомогу від держави: йому передано 20 коней, 150 цнт доброякісного насіння зеонових, МТС дала тпактоои та інші машини. Восени
1945 року артіль засіяла 67 га пшениці та 29 га жита, а весною 1946 року - 98 га ячменю, 25 га вівса, 16 га інших зернових та посадила 8 га картоплі. Було закладено 12 га саду. Очолював артільне господарство Ю. Т. Личук.
Швидко налагоджувалося громадсько-політичне життя. Було створено агітколектив. Щотижня агітатори скликали колгоспників і одноосібників,


Сучасна карта - Стецева