Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стецева

Сторінка 3 з 8
Тельмана, в селі відбувся мітинг на захист вождя німецьких комуністів. Організували його члени «Сельроб-єдності» М. І. Арич і К. І. Мойсик. У резолюції, підписаній понад 700 учасниками мітингу, було висловлено вимогу негайно звільнити з в'язниці видатного діяча німецького й міжнародного робітничого та комуністичного руху. Жандарми вчинили
розправу над організаторами мітингу, жорстоко побили М. І. Арича і К.. І. Мойсика.
Кривавий терор польських панів проти виступів селян тривав аж до визволення Західної України. 17 вересня 1939 року до Стецевої долетіла звістка про рішення уряду СРСР надати братерську допомогу трудящим західноукраїнських земель в їх боротьбі за визволення від іноземного поневолення. Ще до приходу частин Червоної Армії місцеві активісти створили селянський комітет, на чолі якого став бідняк Ю. Т. Личук, організували бойову дружину, роззброїли поліцію, арештували поміщиків, жандармів і польських урядовців у селах Стецевій, Підвисокій, Русові й Потічку, що входили до Стецівської гміни. На багатьох будинках замайоріли червоні прапори. Влада в Стецевій стала народною. А коли до села прийшли червоні бійці, трудящі з хлібом-сіллю, квітами і прапорами зустріли своїх братів-визволителів.
Трудящі Стецевої почали будувати нове життя. Земельна комісія розподілила поміщицьку землю. Безземельні і малоземельні селяни одержали понад 900 га землі. Депутатом Народних Зборів селяни обрали біднячку Г. М. Личук. Вона голосувала разом з усіма депутатами за встановлення Радянської влади і возз'єднання Західної України з Українською РСР, «щоб пани не поверталися більше в Стецеву». Незважаючи на шалену антирадянську пропаганду і погрози буржуазних націоналістів, селяни в 1940 році взяли активну участь у виборах до Верховної Ради СРСР та Верховної Ради УРСР.
Дальшим кроком нової влади було створення колективного господарства. Весною 1940 року 65 сімей бідняків і середняків об'єдналися в колгосп «Перше травня», головою правління якого обрали Ю. Т. Личука. Першими членами артілі стали М. Т. Личук, К. І. Мойсик, М. М. Никифорук, І. І. Грицяк, В. Н. Личук, В. П. Томаш, І. Мельничук, Д. Д. Личук, М. М. Стеф'юк, В. Буждиган, М. П. Ужевка, В. П. Ужевка та інші.
Вузенькі межі розорали трактори. На обробленій землі швидко посіяли. Трактористи І. Несварливий та М. Ревко, що прибули зі східних областей республіки, передавали свій досвід молодим механізаторам артілі Олені Загорук, Іванні Мойсик, Івану Личуку та Миколі Личуку.
Вже у перший рік колективного господарювання колгоспники добилися відчутних результатів. Вони зібрали значно вищий, ніж на полях одноосібників, урожай зернових і технічних культур, створили ферми великої рогатої худоби, свиней. Грошові прибутки за 1940 рік становили 300 тис. крб. Багато колгоспників одержали стільки хліба, скільки вони раніше не могли заробити протягом кількох років. Родина П. П. Рудика заробила 30 цнт зерна і 1500 крб. грішми. Д. Д. Личук привіз додому 40 цнт хліба, багато картоплі та кормів, понад 2 тис. крб. Колгосп завоював почесне право брати участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Розвиваючи громадське господарство, артіль подбала про те, щоб кожен колгоспник мав власну корову. Для цього держава асигнувала 70 тис. крб. Багато колишніх бідняків і батраків уперше в житті придбали корів.
Зримі успіхи молодого колгоспу «Перше травня» яскраво переконали селян у перевагах колгоспного ладу, розвіювали вигадки буржуазно-націоналістичних елементів, які залякували хліборобів комунами. Все більше одноосібників добровільно вступали до артілі. «Будучи сусідами колгоспу, ми побачили, як приємно працювати в гурті, а осінь щедро винагородила людей, - писала сім'я Дмитра Соколюка в своїй заяві про вступ до колгоспу 17 грудня 1940 року.-Ми переконалися, що правда на стороні більшовиків, і, порадившись, як жити далі, всією родиною вирішили вступити в артіль. Землю 2,5 морга усуспільнюємо. Працездатних - 4 душі».
Весною 1941 року кількість членів у Стецівському колгоспі збільшилась удвоє. Під керівництвом районної організації КП(б)У здійснювались заходи щодо організаційно-господарчого зміцнення артілі. Райком партії надсилав у Стецеву комуністів для організації колгоспного виробництва.
В село прийшло не тільки заможне життя, а й нова соціалістична культура. Було відкрито клуб, бібліотеку, почала працювати семирічна школа, в яку


Сучасна карта - Стецева