Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Заболотів

Сторінка 2 з 8
пасовищами і сіножатями, залишили собі кращі орні землі. Поміщику Ясінському в західній околиці Заболотова належало 162 морги орної землі, 15 моргів сіножатей і 10 моргів лісу. А на селянський двір припадало по 7 моргів землі, включаючи пасовища й сіножаті.
В 1866 році через Заболотів проклали залізницю Львів-Чернівці. Відтоді його роль як перевалочного пункту в торгівлі з гірськими районами Покуття значно зросла. 1872 року тут відкрили тютюново-ферментаційний завод. Крім місцевої сировини, підприємство переробляло імпортний тютюн, що надходив з країн Латинської Америки - Куби, Пуерто-Ріко, Бразілії. В 1877 році під час виробничого сезону на заводі працювало до 1000 робітників. Широко використовувалася дитяча і жіноча праця. Зарплата була низькою. На виробництві сигар дорослий робітник за день заробляв 25-35 центів, а на переробці тютюну-16-40 центів.
Наприкінці XIX ст. Заболотів являв собою типове західноукраїнське містечко з його соціальними контрастами, злиднями української, єврейської та польської бідноти, національними і релігійними протиріччями, низьким культурним рівнем основної частини населення. На 4 тис. жителів тут працював лише один лікар та функціонувала двокласна початкова школа. Зате було 4 корчми, костьолг синагога та 2 церкви.
Тривав процес обезземелювання селян. У 1900 році поміщику Агопсовичу належало 640 моргів землі, а на селянський двір припадало в середньому менше 4 моргів. У маєтку Агопсовича постійно працювало 28 батрацьких родин.
У роки першої світової війни Заболотів довгий час перебував у зоні, де точилися запеклі бої між російськими та австро-угорськими військами. Восени 1914 року містечко зайняли російські війська, але бої за нього тривали до червня 1915 року, тобто до відступу російської армії з Галичини. Влітку 1916 року Заболотів знову був зайнятий російськими військами. Австрійська артилерія, що була встановлена на правому березі Пруту, завдала містечку великих руйнувань.
Під впливом Великого Жовтня значно посилився революційно-визвольний рух трудящих Заболотова. У вересні 1918 року заболотівці брали участь у роботі народного віча, що відбулось у Снятині. Його учасники протестували проти планів загарбання Східної Галичини буржуазною Польщею і вимагали її возз'єднання з Радянською Україною. Під час нападу панської Польщі на Радянську Україну багато заболотівців, не бажаючи воювати проти своїх наддніпрянських братів, зі зброєю в руках дезертирували з польської армії і громили всюди польську жандармерію. Один з таких загонів у серпні 1920 року розгромив жандармерію у Заболотові.
Після утворення КПСГ у Заболотові організовуються комуністичні осередки. В квітні 1921 року було створено комітет КПСГ. Він керував комуністичними осередками навколишніх сіл. До складу комітету входили М. О. Рога (секретар)г В. Ф. Жовтяк, М. С. Дунст, П. М. Бортей, А. В. Кшевінський. З 1923 року Заболотівський комітет працював під керівництвом Коломийського окружного комітету КПЗУ. У революційній боротьбі гартувався союз робітничого класу й селянства, росла їх свідомість. Першого травня 1923 року в Заболотові проходила демонстрація
робітників з участю селян з Балинців, Трофанівки, Бучачків. Біля читальні товариства «Просвіта» відбувся мітинг, в якому взяло участь 200 чоловік. Виступивши з промовою, В. Ю. Корбутяк закликав трудящих ширше розгортати революційну боротьбу за соціальне і національне визволення, за возз'єднання з Радянською Україною.
Першотравнева демонстрація в Заболотові 1923 року була першим масовим відзначенням Дня міжнародної солідарності трудящих на Покутті. Це літо надовго залишилось у пам'яті учасників, зміцнило їх віру в свої сили.
Славною сторінкою в боротьбі трудящих Західної України була першотравнева демонстрація в Заболотові у 1924 році, яку організував Коломийський окружком КПЗУ. Безпосереднє керівництво підготовкою демонстрації здійснював Заболотівський комітет КПЗУ, очолюваний М. О. Рогою.
Щоб надати демонстрації легального характеру та уникнути кровопролиття, М. О. Рога та П. М. Бортей звернулись до снятинського повітового старости, щоб він дозволив провести першотравневе свято. Але староста категорично відхилив їх прохання. Та незважаючи на це, місцеві комуністи М. О. Рога, М.


Сучасна карта - Заболотів