Сторінка 4 з 8
комуністичних відозв з закликом «Геть ката Пілсудського, геть фашизм!», «Хай живе Радянський Союз!».
Постійні кризи, колоніальна політика польського уряду гальмували розвиток економіки, освіти й культури в Заболотові. В середині 30-х років діяли тут тільки тютюново-ферментаційний завод, де налічувалося 70-80 робітників, господарство свиноторговця Валера та кустарні майстерні, зокрема килимарня. 800 робітників займались дрібними промислами.
Комуністам доводилося працювати у важких умовах. Майже щороку поліція арештовувала й ув'язнювала на тривалий часМ.О. Рогу та інших членів КПЗУ. Але панські кати не зламали їх волі. Тоді власті вдалися до розправ з керівниками КПЗУ іншим методом. Відважного і стійкого революціонера М. О. Рогу 27 жовтня 1935 року було по-злодійському вбито із засідки пострілом з карабіна. У відповідь на терор і вбивства комуністи Заболотова посилили свою діяльність, зосередивши увагу на організації єдиного фронту трудящих в боротьбі проти фашизму й оку-
паційного режиму. В 1937 році в Заболотів приїздив представник ЦК КСМЗУ, щоб налагодити роботу серед дітей шкільного віку, залучити їх до піонерських організацій.
Комуністи й комсомольці активно діяли в місцевій організації «Просвіти», у профспілках, проводили збір коштів на допомогу політв'язням. Напередодні свята 1 Травня 1937 року групу членів Заболотівської організації КПЗУ знову було заарештовано, серед них С. П. Дикого, М. М. Федірчика та інших.
Але боротьба комуністів Заболотова проти гнобителів ні на мить не припинялася аж до пам'ятної осені 1939 року, коли Червона Армія принесла трудящим визволення. 18 вересня в Заболотові створено революційний комітет, до якого ввійшли колишні члени КПЗУ В. Ф. Жовтяк (голова), П. М. Бортей та ін. 22 жовтня 1939 року трудящі Заболотова обрали депутатом до Народних Зборів Західної України селянку П. В. Андрійчук.
За новим територіально-адміністративним поділом Заболотів став селищем міського типу, центром Заболотівського району Станіславської області. Першим секретарем РК КП(б)У обрали І. Д. Фатєєва, головою райвиконкому - С. Ф. Трояна, його заступником - колишнього члена КПЗУ, активного учасника революційного руху на Покутті В. Ф. Жовтяка. Райком комсомолу очолив І. І. Голубцов.
Селищна Рада (голова П. М. Бортей) націоналізувала промислові підприємства, конфіскувала поміщицьку землю, яку розподілила між бідняками. Тютюновоферментаційний завод, свиноторгове господарство, 36 будинків місцевих багатіїв стали власністю держави. Житловий фонд було передано комунальному відділу селища, який очолював П. Д. Марчук.
Місцеві органи влади приділяли велику увагу поліпшенню побутового обслуговування населення. Було Споруджено електростанцію, кращими стали житлові умови бідноти, яка оселилася в конфіскованих будинках.
Великі зміни відбулися в культурному житті. Замість існуючої з 1935 року семирічної школи з польською мовою навчання було відкрито середню школу з українською мовою викладання. Порівнюючи з минулим навчальним роком, кількість учнів у селищі збільшилася вп'ятеро. Було також відкрито школу робітничої молоді, в якій навчалося 350 учнів. Із східних областей УРСР прибули вчителі, надходили навчальні посібники та наочне приладдя.
Комуністи Заболотова, керуючись ленінським кооперативним планом, стали залучати широкі маси до соціалістичного будівництва. В селищі створили машиннотракторну станцію. Для ознайомлення з досвідом колгоспного будівництва селяни Заболотова послали делегацію в східні області УРСР. Члени делегації П. В. Андрійчук, М. О. Никорак розповідали односельчанам про великі досягнення соціалізму, про перемоги колгоспного ладу. Масово-політична робота, проведена партійними, радянськими та комсомольськими організаціями селища, відіграла важливу роль у підготовці до колективізації. Чимало зробив щодо цього і земельний відділ райвиконкому, яким керував комуніст з 1931 року Т. К. Ткачов.
У грудні 1939 року відбулися збори селян східної околиці Заболотова. Про значенняїколгоспів у житті селян розповів перший секретар РК КП(б)У І. Д. Фатєєв. Селянки П. В. Андрійчук та Є. О. Жовтяк у своїх виступах закликали односельчан організувати колективне господарство і першими подали заяви з проханням прийняти їх до артілі. На початок 1940 року до колгоспу ім. 17 вересня вступило понад 50 бідняцьких і середняцьких господарств. Головою
Дивиться також інші населені пункти району: