Сторінка 6 з 8
танків, 23 польові і 4 самохідні гармати, 250 вагонів з вантажами і кілька складів.сЗО березня 1944 року Заболотів було визволено від фашистів. За визволення селища смертю хоробрих полягли старший лейтенант А. І. Драчов, старший лейтенант А. М. Смехнов, рядові П. С. Войтенко, В. І. Андришин, А. І. Шиков, Н. П. Коркотський, А. І. Струтинський, А. Ф. Ужельський, К. А. Соломко, І. Ф. Гринчук, Н. М. Венько, І. Ф. Рогалюк та інші.
За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, І. І. Голубцова нагороджено орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, інших членів підпільної організації та громадян, які надавали підпільникам активну допомогу, - медалями.
З перших днів визволення трудящі Заболотова взялися за відбудову народного господарства. На початку квітня 1944 року відновили роботу партійні і радянські органи.
Восени 1944 року учні Заболотівської середньої школи виступили з пропозицією зібрати кошти на будівництво авіаланки літаків «Учень Станіславщини». Бюро Станіславського обкому КП(б)У схвалило цю патріотичну ініціативу.
Відновили роботу Заболотівська МТС, став до ладу сироварний завод. Кустарі й ремісники об'єднались у промислову артіль «Новий світ», яка згодом переросла в комбінат побутового обслуговування. Комунальний відділ завершив у 1946 році відбудову житлового фонду, зруйнованого під час окупації.
Швидко налагодилась робота культосвітніх закладів. Почали працювати стаціонарний кінотеатр і будинок культури. Всіх дітей шкільного віку охоплено навчанням. Щороку зростала кількість випускників середньої школи. З вдячністю згадують випускники середньої школи К. Д. Вокар - заслужену вчительку УРСР, яка працювала тут з 1948 по 1956 рік і за бездоганну педагогічну роботу удостоєна ордена Леніна. Для юнаків і дівчат відкрили школу робітничої молоді. В 1946-1948 рр. у Заболотові вчителював український радянський письменник В. Г. Бегей.
1947 року відроджено колгосп ім. 17 вересня, а селянські господарства північносхідної частини Заболотова об'єдналися в сільськогосподарську артіль ім. Леніна. В 1950 році колективізацію селянських господарств у селищі було повністю завершено. Першим головою колгоспу ім. Леніна обрали активного учасника антифашистської підпільної боротьби Г. В. Литвинюка. Він за короткий час вивів колективне господарство в число передових. Зростала і артіль ім. 17 вересня. Ланка П. В. Андрійчук з цього колгоспу в 1949 році виростила по 655 цнт буряків на площі 3,5 га. В 1951 році вона зібрала по 623,7 цнт з га, а тим часом середня врожайність по колгоспу становила 251,6 цнт з гектара.
Буржуазно-націоналістичні банди намагалися зірвати соціалістичне будівництво. Від їх рук загинули завідуючий райфінвідділом К. І. Січкар, інспектор фінансового відділу Ю. Т. Чепіга, директор сироварного заводу Ю. І. Голубцов, уповноважений Міністерства заготівель М. Демидов, голова планової комісії райвиконкому Фльокін.
Для боротьби з оунівцями трудящі Заболотова створили винищувальні загони, які з допомогою органів державної безпеки розгромили бандитів. У боротьбі з націоналістичними зрадниками загинули офіцери-чекісти П. Л. Карпов, Л. В. Бєляєв, В. Д. Булмак, О. Є. Чертов, Ф. І. Ісаєнко, працівники міліції І. С. Фофанов, Г. Д. Кузяєв, М. О. Ковалюк, бійці винищувального загону, колишні підпільники М. Марчук, Ф. Рубанець, Д. Будзик, М. Габер, активісти-комсомольці І. Ковнер, І. Петрушкін та інші.
Радянський уряд асигнував значні кошти на відбудову й реконструкцію промислових підприємств Заболотова. Рентабельно працював тютюново-ферментаційний завод. Він переробляв місцеву сировину. В 1966-1967 рр. завод реконструювали, спорудили новий ферментаційний цех, змонтували нові тонгові лінії.
Виробниче й громадсько-політичне життя заводу спрямовує партійна організація. Комуністи часто виступають ініціаторами цінних починань, показують приклад у боротьбі за виконання виробничих завдань. Вони виховали багатьох передовиків виробництва. Штукатура Г. П. Стрибчука за виробничі успіхи нагороджено орденом «Знак Пошани».
1953 році у Заболотові заснували килимарську артіль. На її базі 1958 року почала працювати фабрика художніх виробів. Тепер це килимарський цех
Дивиться також інші населені пункти району: