Сторінка 7 з 8
Коломийської фабрики художніх виробів. «Перлиною Гуцульщини» називають покупці килими, виготовлені заболотівськими майстрами. Вони користуються великим попитом далеко за межами Івано-Франківщини та України. Приклад у роботі показують комуністи-килимарниці П. В. Озур, С. М. Федик, М. В. Пилип'юк, Н. В. Мартишок, комсомолки Г. В. Пилип'юк та Я. В. Будник, депутат районної Ради депутатів трудящих Г. В. Колісник.
1955 року в Заболотові створено комбінат побутових підприємств. Тут працюють кравецька, швейна, меблева, художня майстерні та пункт хімічної чистки одягу.
Колективні господарства Заболотова переборювали труднощі і дедалі зміцнювали свою економіку. Ще в 1951 році колгоспи об'єдналися в одне велике господарство - артіль ім. Леніна. Головою правління хлібороби обрали досвідченого агронома, ветерана Червоного козацтва А. Я. Грицаєнка. Завдяки підвищенню агротехнічного рівня обробітку землі, зростанню технічної озброєності, поліпшенню організації праці та послідовному здійсненню принципу матеріальної заінтересованості зросло виробництво сільськогосподарської продукції. Якщо 1955 року збирали зернових культур по 7,3 цнт з га, то в 1967 році - по 30,7 цнт. Урожай цукрових буряків за цей же час зріс з 131 до 583 цнт з га. Збільшились неподільні фонди, які 1969 року становили 1,7 млн. карбованців.
З 1965 року колгосп носить ім'я Т. Г. Шевченка. Це велике багатогалузеве господарство має 2292 га сільськогосподарських угідь, 16 тракторів, 11 комбайнів та багато інших машин.
В колгоспі виросли чудові трудівники. З самого початку його існування колективні лани обробляє бригадир тракторної бригади, досвідчений механізатор І. Д. Бецик. Самовідданою працею відзначаються комуністи тракторист В. І. Мегерко та комбайнер В. Ю. Федорук. Високі врожаї цукрових буряків, овочів вирощують ланки, якими керують М. Л. Лукащук, М. П. Гоян,О.М. Курилюк. Добре працюють доярки А. М. Книш, П. В. Гончаренко та М. І. Малиновська, М. В. Мурзак, телятниці М. О. Бачук та І. П. Никорович. З 1959 року колгоспом вміло керує комуніст М. Ф. Семенюк, його нагороджено орденом Леніна.
Своїми виробничими успіхами колгоспники завдячують партійній організації, яка в 1969 році налічувала 47 комуністів. Вона завжди пліч-о-пліч з усіма людьми, на всіх ділянках виробництва її члени показують особистий приклад.
Радянська дійсність змінила зовнішній вигляд селища, поліпшила життя його трудівників. У Заболотові є 15 торговельних підприємств, 4 їдальні. З 1959 по 1968 рік за свої заощадження мешканці побудували понад 100 житлових будинків.
Налагоджено медичне обслуговування населення. В селищі працює 22 лікарі й 54 чоловіка з середньою медичною освітою.
Відійшли назавжди у вічність ті часи, коли в Заболотові панували темрява й неписьменність. За панської Польщі тут була тільки семирічна школа, в 1968 році працювали 2 середні та початкова, відкрито філіал Снятинської музичної школи.
В них - 68 учителів. К. М. Яременко присвоєно звання заслуженої вчительки УРСР. З 1947 по 1968 рік Заболотівську середню школу закінчило 1080 учнів, з них 300 юнаків і дівчат здобули згодом вищу освіту. У середній школі робітничої молоді одержали атестати зрілості 314 чоловік. Син колишнього бідняка І. Ю. Клипича Василь закінчив Івано-Франківський медичний інститут, захистив кандидатську дисертацію.
У 1960 році в селищі відкрито широкоекранний кінотеатр. При будинку культури працюють хоровий, вокальний та інші гуртки.
Понад 3 тис. мешканців Заболотова користуються селищною бібліотекою, книжковий фонд якої налічує 49 тис. томів. Населення селища щорічно передплачує
5 тис. примірників газет та журналів. На громадських засадах працює кабінет політичної освіти. Члени селищної організації товариства «Знання» систематично виступають з лекціями перед трудящими.
Велику роботу в розвитку господарства й культури селища проводить селищна Рада, до якої обрано 49 депутатів. Тут створено 7 постійно діючих комісій. їх діяльність спрямована на поліпшення культурноосвітньої роботи, охорони здоров'я трудящих та їх побутових умов.
Дивиться також інші населені пункти району: