Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Більшівці

Сторінка 4 з 7
оформлюється партійна група КПЗУ, в складі М. Ф. Дякова, І. Г. Павлика, В. Г. Павлика та тих, що входили до Галицької первинної парторганізації КПЗУ. Чималу роль у популяризації комуністичних ідей в Більшівцях відіграла й газета «Сель-Роб».
На низькому рівні до 1939 року були освіта і культура жителів селища. Хоч початкову двокласну школу реорганізували у п'ятикласну двомовну, але вона, як і раніше, задовольняла потреби лише заможних міщан і селян. Для бідноти вона залишалася недоступною. Тому переважна більшість жителів не знала грамоти. Цю т. зв. народну школу відвідувала лише третина дітей шкільного віку. Всі учителі мали лише середню освіту. За весь дорадянський період з Більшівців вищу освіту здобули лише два чоловіка.
Не було в селищі і жодного лікувального закладу. Тут працював один приватний лікар, який, крім населення Більшівців, обслуговував і жителів навколишніх сіл. У середньому на одного лікаря припадало понад 10 тис. чоловік населення. Власті насаджували польську мову в усіх установах і школах, пропагували польську буржуазну культуру. Для поляків побудували клуб з бібліотекою. Українському ж населенню на громадських засадах вдалося відкрити лише невелику читальню, яка містилася в старому напівзруйнованому будинку. В ній налічувалось всього близько 200 книг.
18 вересня 1939 року для мешканців села настав день свободи. Радянських воїнів-визволителів трудящі зустрічали хлібом-сіллю, букетами квітів і теплими обіймами. Через кілька днів після визволення в Більшівцях були створені органи
народної влади - тимчасовий революційний комітет на чолі з колишнім членом КПЗУ Д. Ф. Терпеливцем.
В січні 1940 року Більшівці стали райцентром і селищем міського тину. У перебудові життя трудящих селища на соціалістичних засадах керівну роль відіграла партійна організація, яка в своїй діяльності спиралася на широку підтримку жителів. На кінець 1940 року в районі вже нараховувалося близько 50 комуністів. Першим секретарем райкому партії на той час був Є. Г. Овчаренко. У січні 1940 року відбулися вибори до Більшівцівської селищної Ради. Головою її став Д. Ф. Терпеливець. Виконавчий комітет Ради відразу ж націоналізував землі поміщика, місцевого попа та кармелітів і розподілив між селянами. В Більшівцях налічувалося тоді 625 селянських дворів, у розпорядження яких було передано органами Радянської влади 1804 га земельних угідь. 1940 року актив бідняків створив ініціативну групу для організації колгоспу. І вже у березні 1941 року в Більшівцях було організовано артіль ім. Т. Г. Шевченка. Першу весняну сівбу провели в небачені раніше стислі строки.
Несподіваний напад фашистів на нашу країну порушив усі плани мирного будівництва в БільшівцяхН шшатку липня 1941 року до селища вдерлися німецько-фашистські загарбники. Страшні, чо]ші"днГнастали для трудящих.
Та не могли фашисти і їх прислужники скорити радянських людей. Антифашисти брати Іван і Володимир Павлики, П. С. Лабенський, Д. Ф. Засідько, М. М. Білан, перші комсомольці О. М. Дацьків, О. Г. Слободян та інші розповсюджували серед населення повідомлення Радянського інформбюро, закликали населення саботувати розпорядження окупантів тощо. Під час Карпатського рейду партизанського з'єднання С. А. Ковпака, яке проходило через Більшівці, жителі села давали партизанам коней, одяг, продукти харчування. І. М. Римар проводив ковпаківців до броду через Дністер у район села Ганнівців. 10 березня 1944 року на території Слобідки-Більшівцівської місцеві антифашисти вбили 2 гестапівців. 13 березня в Більшівцях було вбито слідчого гестапівця, який приїхав для розслідування справи.
14 березня 1944 року фашисти вчинили масове винищення населення в Більшівцях. На світанку великий загін гестапівців і есесівців з танками й гарматами оточив селище. Гітлерівці палили будинки, вбивали всіх, хто з'являвся на очі,- стариків, жінок, дітей. Багато сімей живцем спалили в їх власних будинках. Велику групу людей, загнаних до костьолу і церкви, гітлерівці жорстоко мордували. Понад 400 чоловік вбили цього жахливого дня фашисти в Більшівцях і Слобідці-
Більшівцівській. Увечері з тих, хто лишився живим, фашисти відібрали 105 молодих чоловіків і відправили до станіславської тюрми. Після жахливого катування їх розстрілювали невеликими групами. Всього ж за час окупації гітлерівці і зрадники-націоналісти вбили в Більшівцях понад 1940 чоловік. В


Сучасна карта - Більшівці