Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Більшівці

Сторінка 5 з 7
селищі не було жодної сім'ї, яка б не втратила когось з рідних. Крім цього, фашисти вивезли з Більшівців 123 чоловіка на каторжні роботи до Німеччини. Окупанти спалили і зруйнували більшість будинків селища, завдали жителям величезних матеріальних збитків.
Трудящі Більшівців героїчно боролися проти фашистських окупантів і на фронтах. З перших днів Великої Вітчизняної війни і до її переможного закінчення в лавах Червоної Армії бився з ворогом С О. Засідько; Ленінград захищав В. М. Перегінець. Навесні 1944 року у Більшівцях з'явилися радянські розвідники. З допомогою антифашистів вони збирали й передавали командуванню Червоної Армії відомості про пересування фашистських військ, про оборонні укріплення та інші дані.
25 липня 1944 року Червона Армія вигнала з Більшівців фашистських загарбників. Відновили роботу райвиконком, райком КП(б) України та райком комсомолу. Почали працювати Більшівцівська селищна Рада, головою якої стала Є. В. Петрик. У 1945 році вона загинула від рук бандерівців.
Населення Більшівців взялося до ліквідації наслідків окупації та відбудови господарства. 1945 року було створено територіальну парторганізацію, секретарем якої став І. Г. Сердюк. Багато уваги приділяла вона вихованню передовиків виробництва, поширенню їх досвіду. Під її керівництвом виросло чимало ентузіастів, серед яких найбільш відзначилися на той час працівники ферми Ю. М. ПІпирко, Ю. В. Бардигула, ланкові-буряківники М. І. Вродин, М. С. Зарічна та ін. За успіхи в роботі їх відзначено урядовими нагородами.
В жовтні 1948 року було відроджено колгосп ім. Т. Г. Шевченка, який об'єднав 265 селянських господарств, та колгосп «Більшовик» в Слобідці-Більшівцівській. 1957 року обидва господарства об'єдналися в одне - ім. Т. Г. Шевченка.
Шалений опір соціалістичним перетворенням чинили бандерівці. Вони вбивали активістів, тероризували колгоспників, по-звірячому замордували активних колгоспників В. В. Бродина, М. М. Білана і його сина Миколу, І. Д. Фреїка разом з дружиною і двома малолітніми дітьми, комсомолок О. М. Дацьків, О. І. Рак. В 1946 році від рук бандитів загинули демобілізовані воїни П. Ф. Семанюк, а також В. С. Луців і його дружина Ганна, Д. М. Калин та ін. Проте ворогам не вдалося зупинити поступ нового. В 1951 році при Більшівцівській МТС створюється перша комсомольська тракторна бригада. Трактористи щоденно виконували норми на 130-140 проц. Особливо відзначилася комсомолка-трактористка Г. М. Дмитрів, яка за самовіддану працю не раз нагороджувалася похвальними грамотами. Молодь показувала зразки трудового героїзму на всіх ділянках роботи.
Міцніло артільне господарство, зростали його люди. Уже з 1953 року колгосп ім. Т. Г. Шевченка став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Колишню біднячку М. В. Швайковську було нагороджено трьома медалями виставки й дипломами другого ступеня за вирощування високих врожаїв цукрових буряків. Велика група буряківників удостоїлась орденів і медалей Союзу РСР.
Завдяки самовідданій праці хліборобів колгосп ім. Т. Г. Шевченка в 1957- 1959 рр. збирав високі врожаї зернових та технічних культур: пшениці по 25 цнт, кукурудзи по 55 цнт, цукрових буряків по 420 цнт. Значно підвищилась і продуктивність тваринництва. Добре працювала на фермі комуністка М. П. Зарічна, яка стала прикладом для тваринників усього району. Вона щорічно надоювала па 3500-4000 кг молока на фуражну корову.
1960 року колгосп ім. Т. Г. Шевченка ввійшов до складу новоствореного радгоспу при Бовшівцівському цукрозаводі як його відділок. Радгосп спеціалізувався на вирощенні насіння цукрових буряків, молочно-м'ясному тваринництві та відгодівлі свиней. З січня 1969 року він займається відгодівлею молодняка великої рогатої худоби.
За роки Радянської влади Більшівці перетворились у робітниче селище. Крім радгоспу, тут працює кілька нових промислових підприємств. Ще в 1953 році став до ладу Більшівцівський харчокомбінат, який має цехи безалкогольних напоїв та ковбасний. З 1966 року почав діяти хлібозавод.
У будівництві промислових підприємств значну роль відіграє Більшівцівський «Міжколгоспбуд», який забезпечує будівельним матеріалом не лише Більшівці, а й навколишні села. Тут є 7 цехів, з яких найбільш потужний-

Сучасна карта - Більшівці