Сторінка 6 з 7
цегельний. Більш досконалими стали виробничі процеси столярного й пилорамного цехів. При «Міжколгоспбуді» створено спеціальну бригаду, яка за домовленістю з колгоспами, установами та підприємствами звела чимало житлових будинків, шкіл, тваринницьких приміщень та інших об'єктів. 1959 року в селищі створено комбінат комунальних підприємств. Реконструйовано державний млин.
На території селища розміщено великий рибгосп «Більшівці». Площа чистого дзеркала води рибгоспу близько 600 га. Щорічно трудящі області, міст Москви й Ленінграда одержують понад 430 тонн живої риби. Рибгосп здійснив і далі здійснює велике будівництво. Споруджено контору, 2 склади для кормів риби, гараж на 6 автомашин та ін. У розпорядженні рибгоспу 6 вантажних автомашин, 4 трактори, екскаватор та багато іншої техніки. Крім риби, рибгосп вирощує і водоплавну птицю.
Є в Більшівцях і відділення «Сільгосптехніки». Воно має 23 трактори, 44 автомашини, 3 екскаватори, добре обладнані механізовані і частково автоматизовані майстерні для ремонту сільськогосподарської техніки. Одним з кращих виробничників відділення «Сільгосптехніки» є П. С. Белей, який працює тут з 1944 року і виріс від простого робітника до інженера-контролера.
Провідне місце в роботі на підприємствах, у громадському й культурному житті селища посідають комуністи. В 7 партійних організаціях на обліку близько 115 комуністів. Переважна більшість з них працює на виробництві, показуючи зразки бездоганного ставлення до своїх обов'язків.
Добре працюють на виробництві й комсомольці. Дев'ять комсомольських організацій об'єднують близько 250 юнаків і дівчат селища. Значне місце у виробничому, громадському й культурному житті Більшівців відіграють профспілки, які нараховують у своїх лавах понад 600 чоловік.
Отже, партійні і громадські організації об'єднують майже все самодіяльне населення селища, спрямовують життя й діяльність всіх мешканців Більшівців.
В радянський час у Більшівцях невпізнанно зросли культура, освіта та охорона здоров'я. 1939 року тут було до 80 проц. неписьменних серед дорослого населення, а в 1953 році неписьменність повністю ліквідовано. Багато громадян здобули середню й вищу освіту. Лише в післявоєнні роки 38 уродженців Більшівців закінчили вузи. Серед них 25 учителів, 4 лікарі, 2 агрономи, 2 геологи та інші спеціалісти. Більшівцівську середню школу закінчили понад 1400 чоловік.
Багато спеціалістів за Радянської влади вийшли з найбідніших у минулому сімей. Так, дві дочки колишнього бідняка В. П. Поцілуйка здобули професію у вузах. Вихідці з сімей колишніх безземельних селян В. М. Сегінович та М. С. Гайовий закінчили Львівський політехнічний інститут, а дочка колишнього бідняка Дмитра Терпеливця має вищу педагогічну освіту. Якщо до 1939 року в селищі було лише 2 чоловіка з вищою освітою, то в 1969 році їх налічувалося 46. Це вчителі, лікарі, ветлікарі, агрономи та інші фахівці.
До 1939 року на території Більшівців не було жодного лікувального закладу. У 1969 році в Більшівцях працювали лікарня на 75 ліжок, тубдиспансер, пологовий будинок, 2 поліклініки. В медичних закладах налічується понад 50 спеціалістів. Завдяки кваліфікованому медичному обслуговуванню в селищі за останні роки майже повністю припинилася дитяча смертність.
Чимало уваги приділяють дошкільному вихованню. В 1960 році зведено двоповерховий будинок для дитячих ясел і дитячого садка.
Захоплюється молодь фізкультурою й спортом. У селищі є стадіон, а при середній школі - добре обладнаний спортивний майданчик. Пишаються жителі Більшівців чудовим будинком культури із залом для глядачів на 500 місць та багатьма кімнатами для гурткової роботи. В 5 гуртках художньої самодіяльності бере участь близько 150 робітників та службовців радгоспу, учителів та медпрацівників. Створено гурток крою та шиття, в якому навчається близько 40 чоловік. Тут працює народний університет культури. Агіткультбригада будинку культури систематично виїжджає до навколишніх сіл з концертами й лекціями.
Мешканці селища постійно відвідують бібліотеки, яких тут 4, з фондом близько 60 тис. книг. Про культурний рівень громадян свідчить і такий факт: на кожного жителя припадає по 1-2 примірники центральних, республіканських і обласних газет та журналів. Багато громадян мають свої
Дивиться також інші населені пункти району: