Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Більшівці

Сторінка 3 з 7
В кінці XIX ст. Більшівці стали типовим ремісничо-торговельним містечком Східної Галичини. Тут були пивоварний і спиртовий заводи, млин, примітивна монастирська цегедьня, кустарні майстерні бляхарів, кравців, шевців. Торгівлею займалися місцеві купці, які мали кілька побутово-господарських крамниць для продажу солі, яєць, зерна, м'яса, горілки, пива, дьогтю, шкіри, сукна, бондарських виробів та інших товарів.
На той час в Більшівцях існувала вже двокласна школа, в якій вчилися діти переважно заможних міщан.
На початку XX ст., під впливом російської революції 1905-1907 рр., трудящі села знову піднімаються на боротьбу. В 1906 році жителі Більшівців взяли участь у великому селянському страйку, який охопив ряд сіл Галицького повіту.
У роки першої світової війни Більшівці опинилися в районі бойових дій. Селище зазнало значних руйнувань. Особливо у 1915 році, коли австро-німецькі війська протягом двох тижнів вели наступальні операції і захопили Більшівці.
Після Великого Жовтня в селі розгорнулася боротьба за мир, за землю, за владу трудящих. 6 квітня 1919 року в Більшівцях відбувся з'їзд селянсько-робітничого союзу, нещодавно утвореного. У своїй постанові з'їзд вважав за необхідне здійснити концентрацію всіх сил демократії цілого світу і підтримувати силу, що бореться за соціальне й національне визволення працюючих мас. Делегати з'їзду висловилися за скасування приватної власності на землю і передачу її селянам. Вони виступили проти українських буржуазних націоналістів, називаючи їх «елементами, які можуть трудовий люд завести тільки в неволю буржуазії...». Але експлуататорським класам вдалося утриматися на той час при владі.
Влітку 1919 року Більшівці було окуповано військами буржуазно-поміщицької Польщі.
В кінці серпня 1920 року до села підійшли частини Червоної Армії, які переслідували білополяків. Кілька днів бійці 369-го стрілецького полку і 8-ї дивізії Червоних козаків вели тут жорстокі бої з ворогом. 4 вересня Більшівці були визволені від польських загарбників. Трудящі гаряче вітали своїх братів-визволителів. Проте радість була короткочасною. У другій половині вересня радянські війська змушені були відступити.
Після загарбання західноукраїнських земель польською буржуазією класове розшарування населення Більшівців прискорилося. Польські й місцеві українські пани посилили визиск трудящих. Зросла група багатіїв-куркулів, які захопили кращі землі і мали по 60 і більше моргів. А тим часом сотні бідняків залишились без землі.
Використовуючи дешеву робочу силу наймитів, поміщик і куркулі спеціалізують свої господарства. Поміщик розводив племінних коней, яких збував для армії, заклав рибні ставки і продавав живу рибу жителям Станіслава та Львова. Куркулі свої господарства спеціалізували на вирощуванні пшениці і відгодівлі свиней. В 30-х роках у селищі відкрито невеликі промислові підприємства. Поміщик Кшешинович реконструював млин і збудував для нього невелику електростанцію, відкрив-хироварний завод. Ченці використовували найману працю на монастирській цегельні.  У 1930 роках у Більшівцях працювало кілька кустарних майстерень: дві гончарні, шість для виготовлення кошиків з очерету й лози, бляхарська, кілька шевських, кравецьких та ін. Чималу роль в економічному житті Більшівців відігравали ярмарки.
Селяни працювали головним чином у поміщицькому фільварку, володіннях монастиря, у куркулів, торговців. Частина населення займалася ремеслом. Через нужденне життя понад 100 сімей і окремих селян змушені були емігрувати до США, Канади, Аргентіни та інших країн, шукаючи засобів до існування. Частина селянської бідноти йшла до Станіслава, Львова та інших міст, поповнюючи ряди безробітних.
В умовах польської окупації революційною боротьбою трудящих села керували комуністи-підпільники. Члени КПЗУ М. Ф. Дяків, К. Ф. Дяків, І. Г. Павлик, Д. Ф. Терпеливець та інші розповідали селянам правду про молоду радянську державу і її героїчних людей, розповсюджували листівки революційного змісту, закликали населення до організованого опору польській і українській буржуазії. За цю діяльність Д. Ф. Терпеливець у 1932 році був заарештований і просидів у в'язниці 4 роки, але, повернувшись до Більшівців, революційної роботи не припинив. У 1934-35 рр. в селищі


Сучасна карта - Більшівці