Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Болехів

Сторінка 4 з 8
Під керівництвом комуністів революційні виступи трудящих Болехова стають більш організованими. Робітники розгортають страйкову боротьбу. Напередодні травневих свят 1921 року розпочався страйк на лісопильному заводі. Він закінчився 4 травня, коли власник підприємства погодився скоротити робочий день з 10 до 8 годин. 15 січня 1923 року робітники лісопильного заводу знову застрайкували - відмовилися працювати близько 200 чоловік. 26 січня припинили роботу 185 шкіряників кустарних
підприємств міста. І деревообробники, і шкіряники добилися підвищення заробітної плати. Але страйкуючі не обмежувалися економічними вимогами. Боротьба набирала політичного характеру. 23 лютого 1925 року у Болехові відбувся мітинг, учасники якого засуджували безправне становище українського населення в Польщі. У мітингу взяли участь близько 600 чоловік. Болехівський комітет КПЗУ зміцнював зв'язки з масами й поповнювався новими членами. У вересні 1926 року в Болехові діяли 4 осередки КПЗУ, а 1927 року їх було вже 51. Під впливом комуністів перебували деревообробники, шкіряники й біднота навколишніх сіл.
Страйковий рух набув особливого розвитку в липні 1928 року, коли почастішали виступи робітників на підприємствах. У цей час робітничий клас і кількісно становив значну силу в Болехові - з 9017 мешканців близько 2300 були робітниками, а 1300 з них працювали в лісопильній та деревообробній промисловості.
Наступний період революційної боротьби трудящих Болехова співпав з світовою економічною кризою 1929-1933 рр. Виступи трудящих мали різні форми: розповсюдження листівок, демонстрації, страйки тощо. До лав борців стають нові соціальні прошарки. Напередодні 1 Травня 1931 року в місті були розповсюджені комуністичні відозви і майоріли червоні полотнища із закликами до боротьби проти експлуататорів. За ініціативою КПЗУ у Болехові цього ж року проходила велика демонстрація трудящих, одним з організаторів якої був В. М. Витвицький. У 1932 році з'явилося два транспаранти на честь свята «Трьох Л» (Леніна, Лібкнехта, Люксембург). Тоді ж розкидано 94 листівки з текстом: «Честь пам'яті героя революції Леніна, який довів селянські маси до перемоги», а також листівки МОДРу із закликом до боротьби проти фашистського терору та проти підготовки війни з Радянським Союзом. На посилення міжнародної реакції, зокрема на захоплення фашистами влади в Німеччині, робітники Болехова в лютому 1933 року відповіли страйком.
До активної революційної боротьби приєднується і шкільна молодь. У народній чоловічій школі 1932 року було створено нелегальну піонерську організацію, яка перебувала під впливом КПЗУ. Тут часто з'являлися комуністичні написи, а 19 травня 1933 року в партах учнів було знайдено комуністичні листівки. За вказівкою поліції з шкіл було виключено 25 учнів, переважно дітей робітників. На знак протесту міський комітет Комуністичної Спілки Молоді Західної України закликав шкільну молодь боротися проти знущання над дітьми трудящих і запропонував відповісти загальним страйком у всіх школах, якщо виключених учнів не буде допущено до навчання.
І в наступні роки не припиняється боротьба на підприємствах Болехова. У вересні 1935 року розповсюджено листівки із закликом бойкотувати вибори до сейму
й сенату; в травні 1936 року вибухнув страйк у 22 шкіряних майстернях. У 1935-1936 рр. якийсь час поряд з місцевим комітетом діє районний комітет КПЗУ. Вони часто влаштовують збори і конференції, де розглядаються питання організації страйків, розповсюдження комуністичної літератури, роботи місцевого осередку МОДРу, способи допомоги республіканській Іспанії, використання легальних форм класової боротьби тощо.
В історію Болехова увійшли імена багатьох комуністів, борців за кращу долю трудящих. Серед них слід назвати М. В. Гутака, В. М. Витвицького, який проводив комуністичну агітацію, розповсюджував літературу, організовував страйки, і його однодумця М. П. Дубляника. Важливі доручення виконував П. М. Маланій, нині майстер меблевого комбінату. Деяких з них багато разів ув'язнювали, а В. М. Витвицький назавжди позбувся здоров'я у фашистських катівнях Берези Картузької.
Через проникнення в середовище революційних борців поліцейських агентів, внаслідок переслідувань з боку властей, обшуків та арештів


Сучасна карта - Велика Тур'я