Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Долина

Сторінка 3 з 7
В Долині щорічно влаштовувалися Першотравневі демонстрації. Особливо масовою була демонстрація 1927 року, в якій взяли участь також нафтовики Ріпного й лісоруби Вигоди. Робітники несли транспаранти, лозунги. На чолі колони з червоним прапором у руках крокував долинський коваль Михайло Рожнятівський. Налякана поліція не наважилася розігнати демонстрацію.
Важливою подією в історії революційного руху на Прикарпатті був страйк долинських робітників у серпні 1929 року. Він проходив під знаком боротьби за поліпшення економічного становища і соціального забезпечення всіх трудящих. В страйку взяло участь 700 робітників різних професій.
Важке становище мас погіршувало хронічне безробіття. За офіційними даними, щорічно з 1933 по 1935 рік кількість безробітних в Долині перевершувала 500 чоловік. Ще більше їх стало в наступні роки. У 30-х роках заробітна плата за 12 годин становила лише 35 грошів. На сільзаводі зарплату виплачували не систематично, робітники терпіли від численних штрафів, їх нерідко били. Умови праці були винятково складними ще й тому, що нафта і сіль видобувалися примітивним способом. Нафту черпали відрами з колодязів, зливаючи в бочки, і транспортували на возах до Борислава для очистки.
Трудящі не припиняли боротьби за свої права, за краще майбутнє. 1937 року робітники-деревообробники під керівництвом комуністів кілька разів проводили страйки. На початку наступного року страйкували трудівники парового тартака на знак протесту проти незаконного звільнення свого товариша. їх підтримали робітники інших підприємств.
Активну підтримку в організації страйкової боротьби комуністам подавали професійні спілки. Весною 1938 року профспілка робітників сільзаводу під час страйку розробила вимоги до дирекції підприємства і, заручившись підтримкою робітників Домбровського та Дрогобицького гірничих округів, виграла цей конфлікт. Дирекція сільзаводу вимушена була поступитися.
Учасники революційної боротьби зазнавали постійних переслідувань і репресій. Лише з початку березня і до 24 квітня 1937 року в Долині проведено 65 обшуків і заарештовано 18 робітників.
У вересні 1939 року, чекаючи з нетерпінням на Червону Армію, трудящі Долини відрядили назустріч танковій колоні свою делегацію. Святково одягнені, з квітами в руках вітали вони визволителів. Одразу ж після прибуття радянських військ у місті створили тимчасове управління на чолі з колишнім членом КПЗУ М. Н. Скирдою. Після встановлення Радянської влади в Долині були націоналізовані і почали працювати всі промислові підприємства, більшість з яких раніше но працювала.
В 1940 році стали до ладу два цегельні заводи, шахта «Новичка», організовано артіль «Червона Україна»; розширили сільзавод, капітально відремонтували шахту «Барбара». Було розгорнуто соціалістичне змагання серед робітників, створено групи техмінімуму та підвищення кваліфікації, а також налагоджено ремонт та реконструкцію шахт. Це дало можливість збільшити випуск валової продукції за зміну на півтори тонни. Значних успіхів добилися також трудівники лісопильного заводу - план 1940 року вони виконали на 130 проц. Одночасно велася робота по вивченню надр у цьому районі, йшла підготовка до видобутку наф ти й газу.
Партійні організації мобілізували трудящих на здійснення культурних перетворень. В місті було відремонтовано ряд приміщень для шкіл, відкрито середню й восьмирічну школи з українською
мовою навчання, організовано гуртки ліквідації неписьменності серед дорослих. В Долині запрацювали клуби, червоні кутки, бібліотеки. В перші роки Радянської влади багато зроблено і щодо організації охорони здоров'я. Вже наприкінці 1939 року в місті відкрито поліклініку, а в травні 1940 року - пологовий будинок і протитуберкульозний диспансер.
Велику допомогу в соціалістичному будівництві подали долинянцям трудящі братніх радянських республік і багатьох областей "України. Сюди з різних кінців країни було надіслано техніку, спеціалістів. Вчителі Горлівки обмінювалися досвідом роботи із своїми долинськими колегами. Все це допомагало швидко ліквідувати відставання і досягти успіхів у розвитку економіки й культури.
Соціалістичні перетворення сприяли зростанню політичної активності населення, яка особливо яскраво виявилась у період підготовки до виборів у Верховну Раду СРСР в січні 1940 року. Напередодні виборів на


Сучасна карта - Долина