Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Болехів

Під керівництвом комуністів революційні виступи трудящих Болехова стають більш організованими. Робітники розгортають страйкову боротьбу. Напередодні травневих свят 1921 року розпочався страйк на лісопильному заводі. Він закінчився 4 травня, коли власник підприємства погодився скоротити робочий день з 10 до 8 годин. 15 січня 1923 року робітники лісопильного заводу знову застрайкували - відмовилися працювати близько 200 чоловік. 26 січня припинили роботу 185 шкіряників кустарних
підприємств міста. І деревообробники, і шкіряники добилися підвищення заробітної плати. Але страйкуючі не обмежувалися економічними вимогами. Боротьба набирала політичного характеру. 23 лютого 1925 року у Болехові відбувся мітинг, учасники якого засуджували безправне становище українського населення в Польщі. У мітингу взяли участь близько 600 чоловік. Болехівський комітет КПЗУ зміцнював зв'язки з масами й поповнювався новими членами. У вересні 1926 року в Болехові діяли 4 осередки КПЗУ, а 1927 року їх було вже 51. Під впливом комуністів перебували деревообробники, шкіряники й біднота навколишніх сіл.
Страйковий рух набув особливого розвитку в липні 1928 року, коли почастішали виступи робітників на підприємствах. У цей час робітничий клас і кількісно становив значну силу в Болехові - з 9017 мешканців близько 2300 були робітниками, а 1300 з них працювали в лісопильній та деревообробній промисловості.
Наступний період революційної боротьби трудящих Болехова співпав з світовою економічною кризою 1929-1933 рр. Виступи трудящих мали різні форми: розповсюдження листівок, демонстрації, страйки тощо. До лав борців стають нові соціальні прошарки. Напередодні 1 Травня 1931 року в місті були розповсюджені комуністичні відозви і майоріли червоні полотнища із закликами до боротьби проти експлуататорів. За ініціативою КПЗУ у Болехові цього ж року проходила велика демонстрація трудящих, одним з організаторів якої був В. М. Витвицький. У 1932 році з'явилося два транспаранти на честь свята «Трьох Л» (Леніна, Лібкнехта, Люксембург). Тоді ж розкидано 94 листівки з текстом: «Честь пам'яті героя революції Леніна, який довів селянські маси до перемоги», а також листівки МОДРу із закликом до боротьби проти фашистського терору та проти підготовки війни з Радянським Союзом. На посилення міжнародної реакції, зокрема на захоплення фашистами влади в Німеччині, робітники Болехова в лютому 1933 року відповіли страйком.
До активної революційної боротьби приєднується і шкільна молодь. У народній чоловічій школі 1932 року було створено нелегальну піонерську організацію, яка перебувала під впливом КПЗУ. Тут часто з'являлися комуністичні написи, а 19 травня 1933 року в партах учнів було знайдено комуністичні листівки. За вказівкою поліції з шкіл було виключено 25 учнів, переважно дітей робітників. На знак протесту міський комітет Комуністичної Спілки Молоді Західної України закликав шкільну молодь боротися проти знущання над дітьми трудящих і запропонував відповісти загальним страйком у всіх школах, якщо виключених учнів не буде допущено до навчання.
І в наступні роки не припиняється боротьба на підприємствах Болехова. У вересні 1935 року розповсюджено листівки із закликом бойкотувати вибори до сейму
й сенату; в травні 1936 року вибухнув страйк у 22 шкіряних майстернях. У 1935-1936 рр. якийсь час поряд з місцевим комітетом діє районний комітет КПЗУ. Вони часто влаштовують збори і конференції, де розглядаються питання організації страйків, розповсюдження комуністичної літератури, роботи місцевого осередку МОДРу, способи допомоги республіканській Іспанії, використання легальних форм класової боротьби тощо.
В історію Болехова увійшли імена багатьох комуністів, борців за кращу долю трудящих. Серед них слід назвати М. В. Гутака, В. М. Витвицького, який проводив комуністичну агітацію, розповсюджував літературу, організовував страйки, і його однодумця М. П. Дубляника. Важливі доручення виконував П. М. Маланій, нині майстер меблевого комбінату. Деяких з них багато разів ув'язнювали, а В. М. Витвицький назавжди позбувся здоров'я у фашистських катівнях Берези Картузької.
Через проникнення в середовище революційних борців поліцейських агентів, внаслідок переслідувань з боку властей, обшуків та арештів


Сучасна карта - Княжолука