Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бурштин

Сторінка 3 з 7
багато сімей залишилося без домівок. Заподіяні руйнування та тривале перебування тут великої кількості австро-угорських військ, які жорстоко поводилися з місцевим населенням, ще більше погіршили становище трудящих, призвели до голоду, поширенню епідемій. В результаті всього цього населення Бурштина різко скоротилося.
Велика Жовтнева соціалістична революція сприяла піднесенню класової боротьби, зростанню політичної свідомості жителів Бурштина. Під час страйку, що тут відбувся, селяни-батраки висловили підтримку соціалістичній революції у Росії, вимагали розподілу поміщицьких земель, передачі влади народові. Але сподівання трудящих тоді не здійснилися. Після розпаду Австро-Угорщини в листопаді 1918 року владу захопили українські буржуазні націоналісти. В липні 1919 року Бурштин окупувала буржуазно-поміщицька Польща.
У серпні 1920 року частини Червоної Армії, які тіснили польські війська на захід, підійшли до Бурштина. Червоні козаки 8-ї дивізії розгромили польськопетлюрівські війська і визволили містечко. їх радо зустрічали всі трудящі. Створювалися органи Радянської влади. Але у вересні 1920 року частини Червоної
Армії відступили. До містечка повернулися польські окупанти і вчинили розправу над населенням, яке співчувало червоним воїнам. На той час населення Бурштина через репресії польських властей скоротилося майже на 1,5 тис. і становило 3720 чоловік.
Становище трудових верств населення погіршувалося, поглиблювалося класове розшарування, розорялись ремісники й трудове селянство. Жителі Бурштина сплачували великий прибутковий податок. Крім того, окупаційні власті стягували з селян поголовний, земельний, дорожній та інші податки. Окупанти намагалися ополячити українське населення. В адміністративних установах заборонялося розмовляти по-українському. Навіть назви вулиць на будинках дозволялося писати тільки польською мовою.
В таких умовах трудящі Бурштина посилили боротьбу за класове й національне визволення. Особливо організованого характеру вона набирає в середині 20-х років, коли в 1924 році тут створюється осередок КПЗУ. 5 січня 1929 року Станіславське воєводське управління з тривогою повідомляло уряд про одержання в Бурштині і сусідніх селах - Різдвянах, Дем'янові, Сарниках - посилок з примірниками журналу «Наша правда», органу ЦК КПЗУ, за березень-серпень 1928 року з відозвою IX конференції КПЗУ.
До 1933 року в Рогатинському повіті уже діяв повітовий комітет КПЗУ з центром у Бурштині, який очолював І. Холак, а з лютого 1933 року-О. Бандура. До комітету еходили І. Корчак і П. Лукіщин. Повітовому комітетові підлягав і Бурштинський місцевий комітет КПЗУ, ним керувалиМ. Спасків, І. Т. Гусар та М. П. Кохан. На той час у складі повітової партійної організації, за даними поліції, налічувалося 37 комуністів.
Комуністи боролися за створення єдиного народного фронту проти фашизму й загрози нової війни. Підпільники розповсюджували листівки, вивішували лозунги, написані українською та польською мовами: «Геть фашистів і капіталістів!», «Геть агресію проти СРСР!», «Геть війну!», «Хай живе КПЗУ!». В червні 1935 року у Вигівському лісі комітет КПЗУ, готуючись до відзначення антивоєнного дня, провів конференцію.
На той час в Бурштині діяв і комсомольський осередок. Особливо непокоїли поліцію комсомольці напередодні Першого травня, дня Жовтневої революції та інших революційних свят, коли за завданням партійного комітету вони вивішували червоні прапори й розповсюджували листівки.
У жовтні 1935 року 5 членів Бурштинського повітового комітету КПЗУ було заарештовано і засуджено до ув'язнення. Але це не спинило комуністів.
Широкого розмаху в повіті набрала страйкова боротьба селянства. У серпні 1937 року в Бурштині було створено штаб страйкового комітету, до якого входило 15 представників різних сіл. Тоді у містечку діяв місцевий комітет КПЗУ в складі 6 чоловік та 2 групи комуністичної спілки молоді Західної України, що налічували 10 чоловік. З їх участю 15 серпня організовано розпочався страйк. На всіх дорогах до Бурштина були виставлені селянські пікети. Наступного дня поліція почала арешти. Коли ж заарештували пікетчиків, селяни навколишніх сіл рушили до поліцейського управління, вигукуючи: «Геть поліцію!», «Хай живе страйк!», «Геть буржуазний уряд!»,


Сучасна карта - Бурштин