Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бурштин

Сторінка 4 з 7
«Свободу заарештованим!». Селяни били вікна, ламали двері поліцейської комендатури, намагались визволити ув'язнених. Вони не злякалися поліції, що прибула з Станіслава й Рогатина, й ще рішучіше вимагали волі своїм товаришам. Поліцаї вчинили криваву розправу над страйкарями. Організаторів страйку І. Леськова, В. О. Грицева, Д. Терпеливця поліція заарештувала і віддала до суду.
15-25 жовтня 1937 року понад 100 бурштинських селян провели новий страйк, вимагаючи звільнення заарештованих.
Соціальне й національне визволення трудящих Бурштина настало у вересневі дні 1939 року. Хлібомсіллю зустрічали вони армію-визволительку. Почалося нове життя. Обраний селянсько-революційний комітет (А. Баран, І. Т. Гусар, М. Ф. Спасків, С. А. Кохан і інші) організував облік і охорону поміщицького майна, наділив землею, інвентарем і худобою селянську бідноту та колишніх наймитів. Народну міліцію, яка стала на захист інтересів трудящих та додержання революційного порядку, очолив М. Спасків.
Почали працювати промислові й комунальні підприємства, побутові й медичні установи. 5 жовтня 1939 року електростанція, яка до возз'єднання була приватною, дала струм. Відновили роботу кустарні майстерні: кравецька, бондарські, по виробництву рогожі. За короткий час у Бурштині нормалізувалося життя.
Під час виборів до Народних Зборів Західної України 22 жовтня 1939 року своїм депутатом трудящі обрали колишнього члена КПЗУ І. Гусара. В 1940 році Бурштин став селищем і районним центром. Того ж року селяни, зламавши опір куркулів, організували колгосп.
В Бурштині здійснювались перші соціально-культурні перетворення. Почали роботу неповна середня школа з українською мовою навчання, будинок культури, хата-читальня, районна лікарня. На районній олімпіаді вже виступав самодіяльний драматичний гурток з Бурштина.
Та вільне життя було порушене нападом фашистів. 4 липня 1941 року німецькі війська окупували Бурштин. Ліквідувавши всі соціальні й політичні завоювання трудящих, гітлерівці запровадили режим терору. За співчуття партизанам, за вихід за межі свого двору після комендантської години, за ухиляння від примусової праці і несплату податків загрожувала смертна кара. Фашисти висадили в повітря млин, спалили велику кількість будівель, перетворили центр Бурштина в руїни.
Але жителі селища продовжували боротьбу. Підпільники розклеювали листівки, закликали не коритися фашистським окупантам. Брати Микола і Андрій Сендуні вели роз'яснювальну роботу серед молоді. В 1943 році окупанти закатували М. А. Сендуня за допомогу партизанам з'єднання С. А. Ковпака. Понад 100 чоловік гітлерівці за допомогою запроданців - українських буржуазних націоналістіввивезли до Німеччини на каторжні роботи.
Довгождана свобода прийшла 26 липня 1944 року. В боях за визволення селища відзначилися солдати й офіцери 498-го стрілецького полку. Сотні жителів Бурштина поповнили лави Червоної Армії. Понад 40 з них удостоєно орденів і медалей.
Чимало лиха завдали трудящим бандерівці, намагаючись залякати населення й зірвати соціалістичне будівництво. Від їх підлих рук загинув перший секретар Бурштинського РК КП (б) У С. Ю. Богданов. За допомогою державних органів жителі селища розгромили націоналістичні банди.
Першими кроками у відбудові народного господарства було наведення порядку у використанні земельних угідь. Земельна громада визначала порядок використання угідь загального користування, дбала про лісові насадження, оберігала ставки, сіножаті, організовувала допомогу в обробітку землі сім'ям військовослужбовців, інвалідам Вітчизняної війни, старим та сиротам.
Велику допомогу подавала держава індивідуальним селянським господарствам насінням для посіву, мінеральними добривами. Розгорнула роботу відновлена ще у 1944 році Вурштинська МТС. Все це стало передумовою для здійснення колективізації. Навесні 1948 року 70 сімей селища створили колгосп «КІМ». Першим головою правління став С. А. Кохан, член КПЗУ з 1931 року. У жовтні того ж року почала діяти колгоспна партійна організація, в якій налічувалось 4 комуністи.
За перший рік господарювання колгоспники досягли чималих успіхів. Бригада В. Ю. Чорнописького зібрала по 30 цнт жита, по 35 цнт пшениці, по


Сучасна карта - Бурштин