Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бурштин

«Свободу заарештованим!». Селяни били вікна, ламали двері поліцейської комендатури, намагались визволити ув'язнених. Вони не злякалися поліції, що прибула з Станіслава й Рогатина, й ще рішучіше вимагали волі своїм товаришам. Поліцаї вчинили криваву розправу над страйкарями. Організаторів страйку І. Леськова, В. О. Грицева, Д. Терпеливця поліція заарештувала і віддала до суду.
15-25 жовтня 1937 року понад 100 бурштинських селян провели новий страйк, вимагаючи звільнення заарештованих.
Соціальне й національне визволення трудящих Бурштина настало у вересневі дні 1939 року. Хлібомсіллю зустрічали вони армію-визволительку. Почалося нове життя. Обраний селянсько-революційний комітет (А. Баран, І. Т. Гусар, М. Ф. Спасків, С. А. Кохан і інші) організував облік і охорону поміщицького майна, наділив землею, інвентарем і худобою селянську бідноту та колишніх наймитів. Народну міліцію, яка стала на захист інтересів трудящих та додержання революційного порядку, очолив М. Спасків.
Почали працювати промислові й комунальні підприємства, побутові й медичні установи. 5 жовтня 1939 року електростанція, яка до возз'єднання була приватною, дала струм. Відновили роботу кустарні майстерні: кравецька, бондарські, по виробництву рогожі. За короткий час у Бурштині нормалізувалося життя.
Під час виборів до Народних Зборів Західної України 22 жовтня 1939 року своїм депутатом трудящі обрали колишнього члена КПЗУ І. Гусара. В 1940 році Бурштин став селищем і районним центром. Того ж року селяни, зламавши опір куркулів, організували колгосп.
В Бурштині здійснювались перші соціально-культурні перетворення. Почали роботу неповна середня школа з українською мовою навчання, будинок культури, хата-читальня, районна лікарня. На районній олімпіаді вже виступав самодіяльний драматичний гурток з Бурштина.
Та вільне життя було порушене нападом фашистів. 4 липня 1941 року німецькі війська окупували Бурштин. Ліквідувавши всі соціальні й політичні завоювання трудящих, гітлерівці запровадили режим терору. За співчуття партизанам, за вихід за межі свого двору після комендантської години, за ухиляння від примусової праці і несплату податків загрожувала смертна кара. Фашисти висадили в повітря млин, спалили велику кількість будівель, перетворили центр Бурштина в руїни.
Але жителі селища продовжували боротьбу. Підпільники розклеювали листівки, закликали не коритися фашистським окупантам. Брати Микола і Андрій Сендуні вели роз'яснювальну роботу серед молоді. В 1943 році окупанти закатували М. А. Сендуня за допомогу партизанам з'єднання С. А. Ковпака. Понад 100 чоловік гітлерівці за допомогою запроданців - українських буржуазних націоналістіввивезли до Німеччини на каторжні роботи.
Довгождана свобода прийшла 26 липня 1944 року. В боях за визволення селища відзначилися солдати й офіцери 498-го стрілецького полку. Сотні жителів Бурштина поповнили лави Червоної Армії. Понад 40 з них удостоєно орденів і медалей.
Чимало лиха завдали трудящим бандерівці, намагаючись залякати населення й зірвати соціалістичне будівництво. Від їх підлих рук загинув перший секретар Бурштинського РК КП (б) У С. Ю. Богданов. За допомогою державних органів жителі селища розгромили націоналістичні банди.
Першими кроками у відбудові народного господарства було наведення порядку у використанні земельних угідь. Земельна громада визначала порядок використання угідь загального користування, дбала про лісові насадження, оберігала ставки, сіножаті, організовувала допомогу в обробітку землі сім'ям військовослужбовців, інвалідам Вітчизняної війни, старим та сиротам.
Велику допомогу подавала держава індивідуальним селянським господарствам насінням для посіву, мінеральними добривами. Розгорнула роботу відновлена ще у 1944 році Вурштинська МТС. Все це стало передумовою для здійснення колективізації. Навесні 1948 року 70 сімей селища створили колгосп «КІМ». Першим головою правління став С. А. Кохан, член КПЗУ з 1931 року. У жовтні того ж року почала діяти колгоспна партійна організація, в якій налічувалось 4 комуністи.
За перший рік господарювання колгоспники досягли чималих успіхів. Бригада В. Ю. Чорнописького зібрала по 30 цнт жита, по 35 цнт пшениці, по


Сучасна карта - Бурштин