Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Яремча

Сторінка 2 з 7
рік населення зросло до 1000 чоловік. Ще більше збудували вілл, пансіонатів, відкрили ресторани, кафе, готелі. З часом курорт Яремча визначився як кліматичний, для лікування хворих на туберкульоз, але передусім це було комерційне підприємство. Перебувати на лікуванні тут мали змогу виключно багатії.

Після початку першої світової війни цей район Карпат став ареною запеклих боїв. У 1914 році, переслідуючи австро-угорські війська, російська армія вийшла на карпатські перевали і 22 жовтня оволоділа Яремчею. Місцеве населення симпатизувало російським солдатам, подавало їм всебічну допомогу, за що чимало людей після відступу російських військ було розстріляно австрійцями. Під час війни Яремча кілька разів переходила з рук у руки, зазнала великих руйнувань. У 1919 році її загарбали польські війська. Курорт у Яремчі привернув увагу польської буржуазії як місце відпочинку і джерело прибутків. Виростали нові вілли і пансіонати з романтичними назвами «Рай», «Морське око», «Пристань», «Троянда», «Варшав'янка» та ін. Вони належали капіталістам Штруму, Ганусу, Макаревичу. Курорт Яремча мав 2 готелі, 44 пансіонати, 3 санаторії, 56 вілл та 53 гуцульські хати, призначені для відпочиваючих.
Власники пансіонатів і вілл одержували великі доходи. За оренду однієї кімнати в пансіонаті чи віллі треба було платити 60-80 злотих на місяць. Медичне обслуговування в пансіонатах було платним і здійснювалося в основному лікарями, які приїжджали з Варшави, Кракова, Львова, Станіслава і створювали сезонні лікувальні та діагностичні кабінети. Літній сезон відпочинку у віллах та пансіонатах тривав з 15 травня до 15 жовтня, а зимовий - з 15 грудня до 15 березня. Взимку відпочиваючі займалися лижним і санним спортом. У Яремчі був трамплін, працювали курси катання на лижах. Багатії, що прибували на відпочинок, жили в розкошах, марнували час у ресторанах і кафе, більярдних і танцзалах. На курорті Яремча (разом з Дорою і Ямною) відпочивало 1937 року понад 10 тисяч чоловік.
Місцевого населення в Яремчі, Дорі і Ямній було на початку 30-х років XX ст. 4492 чоловіка, в т. ч. 4060 українців-гуцулів. Трудове селянство терпіло через нестатки, темряву, хвороби, мракобісся уніатської церкви. Бідноті бракувало землі. 743 гуцульські господарства Яремчі (з селами Дорою і Ямною) мали лише 222 га орної землі. В селі Ямній майже половина селян була безземельною. Через низькі врожаї сільськогосподарської продукції не вистачало. Дещо краще розвивалося тваринництво, кормовою базою його були природні угіддя.
Переважна кількість безземельних і малоземельних селян працювала в Яремчанському лісництві. Робочий день тривав 8-12 годин на добу, а в середньому денна плата чоловіків становила 1,8-2,2 злотого, жінок -1,4-1,7 злотого, підлітків 1-1,4 злотого. Узимку денна оплата праці чоловіків, жінок і дітей була зовсім
мізерною. Робітники неодноразово повставали на боротьбу, вимагаючи збільшити заробітну плату, скоротити робочий день. Активну участь у страйку, що відбувся 27 жовтня 1921 року в тартаку Клейна, брали робітники Дори. Частина населення, зокрема жінки, працювали у віллах та пансіонатах, обслуговуючи відпочиваючих. Але робота ця була сезонною, і тому значна кількість населення терпіла від безробіття. Злидні і голод гнали гуцулів в пошуках кращого життя за кордон.
Польська буржуазія ставилася до місцевого населення зневажливо, тримала його в неуцтві і темряві. Хоча існувало кілька шкіл, навчали в них польською мовою, рідну ж викладали як предмет. 1925 року у відкритій в с. Ямній початковій школі був лише один учитель. Працювали також Дорянська початкова та Яремчанська однокласна польська школи. 1932 року в Польщі здійснено реформу освіти, внаслідок якої у Дорі й Яремчі було створено школи другого ступеня, в Ямній початкову школу. Значна частина населення не знала грамоти, жоден з селян не мав навіть середньої освіти.
Дуже погано забезпечувалося населення медичною допомогою. До 1939 року на всю околицю, до якої входили міська гміна Ділятин, сільські гміни Яремча, Ланчин, Білі Ослави, був тільки повітовий лікар, який жив у Ділятині. Отже, медичної допомоги, власне, не було. Перед другою світовою війною в Яремчі практикував один приватний лікар, який мав власну водолікарню, тут працювала одна приватна аптека. За лікування доводилося платити, візит до лікаря коштував 5 злотих. Смертність серед населення,


Сучасна карта - Яремча