Сторінка 3 з 7
особливо серед дітей, була дуже високою. Ширилися різні захворювання, зокрема: туберкульоз легенів, венеричні хвороби, тиф, дизентерія.
Буржуазні власті зовсім не займалися будівництвом і впорядкуванням Яремчі. В одній із скарг Яремчанської курортної ради до Станіславської воєводської управи йшлося про те, що Яремча вкрай занедбана: не вистачає електроенергії, нема тротуарів, каналізації тощо.
З хлібом і сіллю зустрічало населення Дори, Ямної і Яремчі Червону Армію у вересні 1939 року. Трудящі почали будувати нове життя. Вони взяли активну участь у виборах до Народних Зборів Західної України і радо вітали їх рішення. В умовах високої політичної активності обиралися органи Радянської влади. Першу Яремчанську селищну Раду очолив колишній член КПЗУ І. О. Турчиняк. У січні
1940 року Яремча стала центром району. В той час тут працювало вже 52 комуністи. Було обрано районні комітети Комуністичної партії та комсомолу. На підприємствах і в установах створювалися партійні і комсомольські організації. Першим секретарем райкому партії комуністи району обрали С. М. Андреєва. 210 представників району, в т. ч. 40 яремчанців, навчалися на міжрайонних курсах, 126 яремчанців підвищували свою кваліфікацію без відриву від виробництва. До 26 травня
1941 року на відповідальні керівні посади було висунуто 45 чоловік. Партійна організація Яремчі зросла до 130 чоловік.
Соціалістичну перебудову народного господарства почали націоналізацією основних засобів виробництва. Власністю держави стали землі, ліси, а також підприємства, торговельні установи, курортні заклади. Націоналізовані будинки було передано під квартири трудящим, а в окремих з них розмістилися радянські установи й організації: лікарня, школи, клуби, бібліотеки, банк, санаторії, будинок відпочинку, пансіонати, піонерські табори, курортне управління. Розгорнулася культурно-освітня робота. Широко відкрилися для трудящих двері будинку культури і 2 сільських клубів, бібліотеки. За парти сіли й дорослі. У жовтні 1939 року в Яремчі було відкрито середню школу. Викладання здійснювалося рідною мовою.
Населення дістало безплатну медичну допомогу, було відкрито лікарні й амбулаторії. У санаторіях відпочивали робітники, селяни й інтелігенція. Влітку 1940 року в Яремчі створено 2 обласні піонерські табори.
30 червня 1941 року місто окупували фашистські загарбники. З перших днів «нового порядку» фашисти стали винищувати населення, насамперед -партійно-комсомольський і радянський актив. З Яремчі насильно вивезли на примусові роботи до Німеччини 145 чоловік. Жорстоке пограбування населення окупантами призвело до того, що 1942 року в Яремчі спалахнув голод, від якого загинуло 50 чоловік. Одним з найбільших тягарів, що ліг на плечі трудящих, був примусовий натуральний податок. Майже весь урожай, худобу, молоко селян зобов'язали здавати окупантам, а хто ухилявся, того нещадно карали.
Трудящі не визнавали режиму, запровадженого катами: саботували заходи
фашистських властей, ховали хліб, худобу. Вони допомагали партизанам-ковпаківцям: ділилися з ними хлібом, одягом, давали провідників, доглядали поранених. Зріднилися партизани зі старим чабаном з полонини «Вабрянка» Д. К. Годованцем та іншими, які показували їм шлях у горах і лісах, вели тільки їм відомими стежками. Фашистські загарбники закатували Д. К. Годованця.
Під час Карпатського рейду ковпаківцям довелося вести виснажливі бої з фашистами в околицях Яремчі. Щоб закрити партизанам всі виходи з Карпат, німецьке командування зосередило тут 6 полків, 5 спецбатальйонів й інші військові підрозділи, окремі батальйони дивізії «СС-Галичина», танкові і авіаційні частини. З угорської сторони вздовж кордону проти ковпаківців був виставлений заслон - дві угорські дивізії. У Яремчі розташувався 26-й гірськострілецький полк, що прибув у Карпати з Норвегії. Партизанське з'єднання, яке налічувало в той час близько півтори тисячі бійців, опинилося затиснутим серед гір між кордоном з Угорщиною і населеними пунктами Яремчою і Зеленою. Ворог бомбардував партизанів, піддавав їх артилерійському обстрілу. Незважаючи на дуже складні умови, партизани успішно відбивали атаки великих сил противника. Вони 11 разів намагалися прорвати кільце ворожого оточення, завдавали фашистам відчутних втрат. Протягом перших двох днів серпня 1943 року партизани
Дивиться також інші населені пункти району: