Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ворохта

Сторінка 2 з 6
другій половині XIX ст. розпочалося винищення лісу у великих масштабах. Капіталісти залучили частину селян за мізерний заробіток рубати, сплавляти й обробляти ліс. Умови праці були дуже важкими. Поперечна пила, цапина, сокира - немудра техніка тодішнього лісоруба. Під час заготівлі лісу робітники жили в колибах, де вогнище було єдиним джерелом світла й тепла.
Економічне пожвавлення, створення окремих підприємств влаштовувало капіталістів, трудове ж населення животіло. Пізніше староста Надвірнянського повіту відзначав, що «гуцульська людність, яка живе у важких, нужденних умовах, голодує, хворіє туберкульозом,... живе у боргах, ...часто паде жертвою спекулянтів». В дорадянський період трудове населення Ворохти терпіло від політичного безправ'я, через відсутність культурно-освітніх закладів було мало обізнане з досягненнями культури, лишалося в основному неписьменним. Трудящі не мирилися з таким становищем, повставали на революційну боротьбу. Яскравим проявом цього є відзначення Першого травня 1894 року. Цього дня робітники, що працювали на будівництві залізниці у Ворохті, не вийшли на роботу і урочисто відзначили міжнародний день солідарності трудящих. У страйку і маніфестації, крім українських робітників, взяли активну участь польські й молдавські..
Важливим проявом протесту селян Ворохти проти безправ'я було прагнення ліквідувати культурну відсталість. '1903 року тут відкрили сільську читальню, до якої вже наступного року входило 80 членів. В ній жителі села вчилися грамоти, читали літературу, проводили збори. Зростанню революційних настроїв серед бідноти Ворохти сприяли революційні події у Росії 1905 року. В хаті ворохтянського селянина І. Мочерняка 17 лютого 1905 року відбулися збори, на яких перед селянами виступив письменник Марко Черемшина.
Населення Ворохти було знайоме з творами Т. Шевченка, І. Франка, О. Пушкіна, А. Міцкевича. Про любов до прогресивної літератури свідчить їх зустріч з М. М. Коцюбинським, який зупинявся в селі під час подорожі на відпочинок до Криворівні. З приводу цієї зустрічі він писав своїй дружині: «Тут було ціле українське товариство, яке зробило з стрічі зо мною ціле торжество, говорились промови, я мусив одповідати, співали мені «многі літа» і цілою процесією, з співами, одвели на ніч до готелю».
Поширенню революційних ідей серед населення Ворохти значною мірою сприяли події у роки першої світової війни. Так, значний вплив на нього мали російські солдати, які кілька разів вибивали звідси австрійців і займали село. Війна ще більше ускладнила становище селян, зросли ціни на продукти й промислові товари. Через нестачу хліба доводилося голодувати. Сільська біднота сподівалася, що поразка Австро-Угорщини відкриє шлях до волі, покладе край іноземному гнобленню.
Відгомін Жовтневої революції дійшов і в далеку гірську Ворохту. Натхнені перемогами російського пролетаріату, трудящі вели боротьбу проти експлуататорів.
Керували їх виступами робітники лісопильного заводу. В липні 1922 року одночасно з вуглекопами Джурова, озокеритниками Дзвиняча, тартачниками Ділятина робітники Ворохти розпочали страйк. Не працювали 300 робітників лісопильного заводу, які вимагали підвищення заробітної плати, восьмигодинного робочого дня і поновлення на роботі звільнених товаришів. Капіталісти не задовольнили вимог робітників. Наступного року ворохтянські деревообробники знову піднялися на боротьбу. Причиною страйку були важкі умови життя: робочий день, що тривав до шістнадцяти годин, мізерна заробітна плата. Страйкова боротьба деревообробників продовжувалася. В листопаді 1926 року 250 ворохтянських робітників солідаризувалися зі страйкарями тресту «Польська Фореста» в Надвірній. Крім страйків, населення Ворохти використовувало й інші форми класової боротьби - відмовлялося сплачувати податки, відробляти шарварки, саботувало розпорядження властей тощо.
В перші десятиріччя XX ст. дещо збільшується чисельність населення Ворохти. Якщо на початку XX ст. тут жило менше тисячі чоловік, то згідно з першим польським переписом населення 1921 року, у Ворохті налічувалося 1126 чоловік, з яких українці становили 64,7 проц., поляки - 17,7 проц., євреї - 17,6 проц.3. За переписом 1931 року чисельність населення зросла до 2462 чоловік. Такий порівняно швидкий приріст пояснюється деякою


Сучасна карта - Ворохта