Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ворохта

Сторінка 3 з 6
мірою тим, що Ворохта стає відомою як місце зимових видів спорту та літнього відпочинку. Екзотика цих місць приваблювала польську аристократію і місцевих багачів. Вони будували тут вілли та пансіонати. Серед курортних закладів лише один санаторій пристосували для лікування хворих на туберкульоз, а решта по суті була будинками відпочинку. Але все це не мало ніякого значення для поліпшення життя трудящих. Селян гнітили злидні й темрява, про освіту і розвиток культури ніхто не дбав. Гуцули і надалі лишалися політично безправними.
1939 рік приніс щастя ворохтянцям. Гуцули вперше вільно зітхнули, діставши політичну свободу. Коли стало відомо про визвольний похід Червоної Армії, ворохтянці утворили тимчасовий революційний комітет на чолі з Є. С. Букшованим. Комітет взяв у свої руки всю адміністративну владу, сформував Червону гвардію для охорони громадського порядку, курортних установ, прикордонної зони. У Ворохті налагодили роботу торговельних підприємств та лісопильного заводу5, вжили заходів до ліквідації безробіття Було націоналізовано землю й розподілено її між селянами. 1940 року жителі Ворохти обрали сільську Раду депутатів трудящих, яка розгорнула активну діяльність по будівництву нового життя.
Депутати сільської Ради очолили найвідповідальніші ділянки життя Ворохти. Під керівництвом Є. С. Букшованого тут було створено сільське споживче товариство, відкрито промтоварні й продуктові крамниці та їдальню. М. Д. Паневник очолював роботи по впорядкуванню шляхів. За його допомогою вже до кінця 1939 року було споруджено 6 дерев'яних мостів на околиці Ворохти, здійснено ремонт доріг. І. Д. Мочерняк чимало зробив, щоб відновити діяльність культурних закладів і забезпечити курортників продуктами. Депутат Петро Никорак допомагав у роботі лісокомбінату.
Особливу увагу приділяли розвитку деревообробного виробництва. На базі лісопильного заводу створюється ліспромкомбінат. Колектив комбінату на чолі з його першим директором Комаревцевим і головним інженером Фокіним за порівняно короткий строк налагодили роботу підприємства. Лісоруби й деревообробники змагалися за успішне виконання виробничих завдань.
Влада трудящих подбала й про розвиток освіти, культури та охорони здоров'я. Одразу після визволення тут відкрили семирічну школу, в якій навчалися всі діти шкільного віку. Школу забезпечили необхідним обладнанням, підручниками, багато дітей одержували безплатну державну допомогу. Почали працювати клуб, бібліотека. Село було забезпечене кваліфікованими медичними працівниками. Підвищувався добробут населення: гуцули дістали можливість краще харчуватися, одягатися. Частку своєї праці вклали у перші соціалістичні перетворення сільські комуністи Ражовський, Чаплинський, Комаревцев3 та комсомольці Д. І. Ромашок, Ф. І. Цабенюк та інші.
Але радість вільного життя гуцулів затьмарила фашистська навала. Гітлерівці окупували Ворохту 27 червня 1941 року. Вони зруйнували лісопромкомбінат, вивезли обладнання з підприємства в Німеччину, знищили вузькоколійні під'їзні шляхи. Окупанти повністю зруйнували більшість житлових будинків і приміщення санаторно-курортних закладів, спалили центр села, зірвали залізничну станцію, мости. Гітлерівці насильно вивезли до Німеччини 248 чоловік.
Населення Ворохти та її околиць чинило опір окупантам. Жителі допомагали партизанам, ухилялися від сплачування податків, саботували розпорядження фашистських властей. Ворохтянці знищили на околиці села одного із гестапівців. Окупанти вирішили залякати населення: вони зібрали майже всіх жителів і в їх присутності розстріляли 10 мирних громадян.
29 вересня 1944 року Ворохту визволили радянські війська. Відновили діяльність органи Радянської влади, почала функціонувати сільська Рада депутатів трудящих, головою якої став Г. О. Кузів. Сільська Рада одразу взяла під свій контроль народне господарство. Також було розгорнуто серед населення агітаційну роботу. Десятки активістів роз'яснювали становище на фронтах, закликали односельчан сприяти перемозі над ворогом. Це допомогло успішно провести мобілізацію чоловічого населення в армію, а також залучити всіх жителів села до ліквідації наслідків війни. За виявлений героїзм в боротьбі з гітлерівцями багато жителів Ворохти нагороджено орденами й медалями. Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня і двома


Сучасна карта - Ворохта