Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Конюшки

Сторінка 3 з 6
вплив на селян. На виборах у польський сейм у 1928 році за її кандидатів у Конюшках віддали голоси <30 проц. виборців.
Партійний осередок КПЗУ засновано у 1932 році, секретарем його став М. Крокошинський, а з 1935 року - П. І. Юрків. 1934 року під проводом комуністів створюється на селі комсомольська організація. Партійна і комсомольська організації об'єднували на той час 16 комуністів і комсомольців. Вони поширювали серед селян прогресивну літературу, журнали, газети, листівки проти війни і фашизму, розповідали правду про Радянський Союз, викривали ворожу суть українського буржуазного націоналізму.
В день 16 річниці Жовтневої революції у Конюшках замайоріли революційні транспаранти з написами: «Хай живе КПЗУ!», «Хай живе соціалістична революція!».
У червні 1936 року комуністи села організували великий аграрний страйк. Батраки й бідняки Конюшок не вийшли на роботу, вимагаючи підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці. До страйкового комітету увійшли бідняки М. І. Краєвський, Н. М. Тимчишин, А. І. Тарган і А. Ю. Чех. Спроба поміщика завербувати штрейкбрехерів з сусідніх сіл закінчилася поразкою. Близько 200 бідняків, у т. ч. жінки й діти, озброєні вилами, косами, палицями, перетяли шлях штрейкбрехерам. Поліція почала арешти. Це викликало рішучу протидію страйкарів. Біля поліцейського стану зібралося близько 800 селян. Вони роззброїли
поліцію, розбили двері сільського поліцейського приміщення і визволили заарештованих. Комуністи й комсомольці тут же організували демонстрацію із закликами: «Хай живе вільна, возз'єднана Радянська Україна!», «Смерть окупантам!». Над селом залунали революційні пісні.
Наступного дня до Конюшків прибув загін кінної поліції. Почалися арешти. До окружної тюрми кинули Й. І. Рубашного, Й. М. Зелінського, С. Я. Мотику, І. Д. Турчина, Ю. Ф. Яремка та інших, де вони пробули без суду понад 4 місяці.
Однак всупереч поліцейським репресіям, страйкова боротьба тривала. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати чоловікам - від 1 до 1,2 злотих, жінкам - від 90 грошів до 1 злотого за день, за сінокіс платити натурою 7-му копицю сіна, а за збирання зернових - 12-ту копу. Було також трохи скорочено робочий день: з 6 год. 30 хв. ранку до 19 год. 30 хв. вечора з перервою на обід.
Страйк у Конюшках вплинув на піднесення революційного руху селян сусідніх сіл. 8 липня 1938 року рогатинський староста повідомляв воєводське управління про небезпеку нових заворушень у селах Обельниці, Юнашкові, Букачівцях.
Для посилення впливу на маси трудящих комуністи використовували легальні організації. У 1937 році Бережанський окружний суд покарав за використання культосвітніх легальних організацій для пропаганди ідей соціалізму комуніста П. І. Юркова та кількох комсомольців. 1 травня 1938 року, щоб забезпечити «державний спокій» і уникнути можливих революційних проявів, поліція знову заарештовує їх. Для революційної пропаганди комсомольці використовували і таку нагоду. За їх ініціативою молодь на різдво і під Новий рік пропагувала нові колядки, в яких йшлося про успішне завершення Дніпрогесу, події в Іспанії.
Комуністи й комсомольці часто збирались у сільського коваля комуніста М. І. Крокошинського, обговорювали питання революційної боротьби, слухали голос Москви і Києва.
Сільський піп писав, що в Конюшках комуністи мають найбільший вплив, що це найгірша «станиця» на всю Рогатинщину, а може, й Львівщину, тут поява священика викликає неприхильні й ворожі почуття.
У вересні 1939 року почалася нова сторінка в історії Конюшок. Готуючись до зустрічі Червоної Армії, селяни писали вітальні лозунги, шили червоні прапори, пекли свіжий хліб. У центрі села комсомольці спорудили велику тріумфальну арку. 20 вересня на світанку до села вступила червона кіннота. Багато селян зібралося біля тріумфальної арки. В руках дівчат і дітей - квіти, а в юнаків - лозунги й прапори, у старших - хліб-сіль. Радості не було меж. Кожний, хто прийшов на зустріч, намагався поговорити з червоноармійцями, розпитати про життя радянських людей, порадитись, з чого тепер починати нове життя. На мітингу селяни обрали тимчасовий сільський революційний комітет. До нього увійшли активісти з бідняків і середняків: В. Л.


Сучасна карта - Конюшки